Чернігівський музей Коцюбинського потребує допомоги у відновленні після обстрілів росією

У Міністерстві культури та інформаційної політики закликають долучитися до відновлення стін, перекриття, вікон та дверей у будинку-музеї Михайла Коцюбинського на Чернігівщині

Про це повідомляє пресслужба МКІП

"Унаслідок мінометного обстрілу у березні 2022 року постраждали ганок, стіни, перекриття, вікна, двері та окремі інтер'єри музею. В середині закладу пошкоджено окремі меблі та експонати, зокрема меморіальна книжкова шафа та рояль", - йдеться в дописі.

Зазначається, що садиба Коцюбинського – єдиний музей у Чернігові, який, окрім виставкових залів, має ще й "зелену експозицію" – меморіальний сад, започаткований родиною письменника. 

Збережено також автентичний інтер'єр будинку. Зокрема, у вітальні стоїть робочий стіл письменника з приладдям та друкарська машинка. Також тут зберігається особиста бібліотека Михайла Коцюбинського: перші надруковані твори, книги з автографами, які подарували Іван Франко та інші відомі письменники. 

Допомогти у відновленні культурної спадщини можна на платформі restore

 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.