У Держархіві Швеції створили сторінку присвячену політичній історії України

Відтепер посилання на найважливіші документи, пов‘язані з Україною, можна знайти на окремій сторінці Держархіву Швеції

Про це повідомила у своїй сторінці у Facebook юристка Марина Траттнер.

У шведських архівах зберігається вражаюча кількість джерел, які стосуються політичної історії України. Зокрема, йдеться про дипломатичні документи та листування раннього модерного періоду, а також деякі унікальні та цінні карти того ж періоду. У цьому відношенні Швеція займає унікальне місце серед європейських країн. 

Той факт, що в Швеції зберігаються особливо важливі документи про Україну як націю та боротьбу України за волю, загалом пов'язаний з тим, що Шведська імперія та українське керівництво як протягом 17 століття, так і протягом 18 століття підробляли міцні дипломатичні зв'язки, створювали союзи та співпрацювали різними способами, щоб утвердити себе на міжнародній арені під час конфліктів і воєн. 

Велике значення під час дипломатичних переговорів мали також міжнародна торгівля та судноплавство. Переговори створили велику кількість листування та інших вихідних матеріалів, які неможливо знайти ніде в світі. Не в останню чергу це стосується періоду 1630–1730 років. 

Ці документи, безперечно, також мають велике джерельно-історичне значення для низки інших європейських країн, таких як Польща, Туреччина, Росія, країни Балтійського моря, Румунія та Молдова, а також для Швеції, але що робить їх особливо унікальними їхнє значення для досліджень, присвячених самоврядуванню та незалежності України. 

Національний архів Швеції також зберігає кілька томів, що належать до архіву Міністерства закордонних справ, які містять дипломатичні документи, що стосуються визнання колишніх радянських держав та їхнього самоврядування, а також джерела, що стосуються боротьби за незалежність Черкесії, Грузії, Трансільванії та інших країн.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.