Палац графів Шенборнів на Закарпатті внесуть до Держреєстру нерухомих пам’яток

У Закарпатській області прокуратура домоглася внесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, ухвалена Верховним Судом постанова вже набула чинності та не може бути оскаржена

Про це Офіс генерального прокурора повідомляє у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Влітку 2021 року Мукачівська окружна прокуратура звернулася з позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду з метою збереження культурної спадщини.

На той час позовні вимоги прокурора були задоволені в повному обсязі, бездіяльність органу місцевого самоврядування в частині невиконання вимог законодавства щодо виготовлення облікової документації на об'єкт суд визнав протиправною та зобов'язав селищну раду зробити все необхідне.

Тоді ж була задоволена вимога щодо подання пропозицій про внесення Палацу графів Шенборнів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, однак за апеляційною скаргою відповідача Восьмий апеляційний адміністративний суд це рішення скасував. Натомість була прийнята нова постанова з відмовою в задоволенні позову.

"Послідовно відстоюючи свою позицію, обласна прокуратура звернулася зі скаргою до Верховного Суду. Постанову скасовано, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду залишив у силі. Постанова вже набрала законної сили та не підлягає оскарженню", — зазначили в Офісі генпрокурора.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.