IN MEMORIAM: Помер відомий львівський екскурсовод Петро Радковець

4 лютого на 59 році життя помер найбільш впізнаваний львівський екскурсовод та краєзнавець Петро Радковець

Про смерть батька повідомила у Facebook Катерина Радковець.

Петро Радковець народився 27 квітня 1964 року. Випускник Львівського поліграфічного інституту (сучасна Українська академія друкарства), учасник "Товариства Лева". У різні роки працював у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника, видавництві "Центр Європи".
Автор сотень краєзнавчих публікацій, учасник та співавтор десятків телевізійних проектів, документальних фільмів та сюжетів, присвячених Львову на регіональних та національних телеканалах. Разом з братом Іваном, - автор збірки казок для дітей ("Таємниці львівських левів", Львів, 2015). Брати Радковці є розробниками численних авторських туристичних маршрутів Львовом та Західною Україною, співавторами краєзнавчих розвідок "Загадки міста Лева".
Петро Радковець запам'ятався львів'янам особливим стилем одягу, у якому він часто з'являвся на публіці: завжди із закрученими вусами, "метеликом", "ляскою" (тростиною або ціпком), годинником-"цибулькою" та у "мельонеку" (капелюсі).
Радковець був одним із найвідоміших львівських та українських гідів упродовж останніх 20 років. Одним з останніх за його участю став проект "Місто лікує" - безкоштовні прогулянки Львовом для захисників та військових ветеранів, які проходять реабілітацію.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.