IN MEMORIAM: Помер відомий львівський екскурсовод Петро Радковець

4 лютого на 59 році життя помер найбільш впізнаваний львівський екскурсовод та краєзнавець Петро Радковець

Про смерть батька повідомила у Facebook Катерина Радковець.

Петро Радковець народився 27 квітня 1964 року. Випускник Львівського поліграфічного інституту (сучасна Українська академія друкарства), учасник "Товариства Лева". У різні роки працював у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника, видавництві "Центр Європи".
Автор сотень краєзнавчих публікацій, учасник та співавтор десятків телевізійних проектів, документальних фільмів та сюжетів, присвячених Львову на регіональних та національних телеканалах. Разом з братом Іваном, - автор збірки казок для дітей ("Таємниці львівських левів", Львів, 2015). Брати Радковці є розробниками численних авторських туристичних маршрутів Львовом та Західною Україною, співавторами краєзнавчих розвідок "Загадки міста Лева".
Петро Радковець запам'ятався львів'янам особливим стилем одягу, у якому він часто з'являвся на публіці: завжди із закрученими вусами, "метеликом", "ляскою" (тростиною або ціпком), годинником-"цибулькою" та у "мельонеку" (капелюсі).
Радковець був одним із найвідоміших львівських та українських гідів упродовж останніх 20 років. Одним з останніх за його участю став проект "Місто лікує" - безкоштовні прогулянки Львовом для захисників та військових ветеранів, які проходять реабілітацію.
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.