У Львові та Тернополі відзначили річницю Листопадового чину

В Україні відзначили річницю Листопадового Чину

Як повідомляє пресслужба Львівської ОВА, 1 листопада на Львівщині відбулись заходи з відзначення 104-ої річниці утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

З цієї нагоди Львівська національна академічна чоловіча хорова капела "Дударик" публічно виконала пісні зі "Стрілецького співаника" у парку "На Валах". Зокрема, "Ой у лузі червона калина", "За Україну", "Гей видно село" та інші".

Учасники капели також урочисто зачитали відозву УНР до населення про утворення "Української держави".

Наприкінці заходу у виконанні капели "Дударик" прозвучав Державний Гімн України. Захід організували з ініціативи Департаменту комунікацій та внутрішньої політики Львівської ОДА.

Тернопільська ОВА повідомляє, що "з нагоди річниці проголошення ЗУНР на Микулинецькому кладовищі всечесні отці відслужили панахиду, а представники влади та громадськості поклали квіти до могил Січових стрільців".

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.