УГКЦ з 1 вересня перейде на новий календар

Новий календар відповідатиме візантійським традиціям

Про це заявив предстоятель УГКЦ Блаженніший митрополит Святослав у прямому ефірі "Живого телебачення", повідомляючи про рішення Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні.

З 1 вересня 2023 року Українська греко-католицька церква перейде на новий стиль для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії.Зміняться дати нерухомих свят, зокрема Різдва, та іменин, але день святкування Пасхи вираховуватимуть, як зазвичай. Це також ніяк не відобразиться на канонах. УГКЦ залишиться діяти за догматами католицької церкви.

За словами митрополита Святослава, на рішення Синоду вплинули прохання вірних та консультації з духовенством і монашеством про назрілу потребу календарної реформи.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.