АНОНС: дискусія "Християнство і війна: українські виклики"

Розмова про оригінальний та непересічний погляд на релігію, її відношення і взаємодію в контексті культури, науки та суспільних проблем сучасності

28 квітня о 17 годині відбудеться онлайн-дискусія "Християнство і війна: українські виклики".

 

Організатори події: Бібліотека Українського католицького університету та видавництво "Свічадо".

Початок нової фази російської агресії проти України підіймає цілий пласт проблем віри та християнства для людей, які опинились в кризовій ситуації:
- Чи може віра дати відповіді на питання, які ставить війна?
- Чи можливе милосердя на тлі масових вбивств?
- Чи можливе прощення та примирення після війни?
- Як церква реагує на виклики, які ставить перед нею війна?
- Як людство раніше долало травми війни і чи може в цьому допомогти релігія та філософія?
Учасники дискусії:
Отець д-р габ. Томаш Галік — чеський філософ, священник і дисидент, лауреат премії за найкращу богословську книгу Європи (2011 р.).
Андрій Дахній — історик філософії, завідувач кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка, доцент кафедри філософії Українського католицького університету.
Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, публіцист, перекладач, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій, Карлів Університет (Прага, Чехія).



Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.