IN MEMORIAM: помер історик-медієвіст Леонід Войтович

На 72 році життя перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича

Про це написав у Facebook історик Олександр Алфьоров. 

"Перестало битись серце видатного українського історика Леонтія Войтовича. Його унікальне дослідження про наших князів - брама до історії середньовічної України-Руси. Історична наука втратила великого подвижника у час війни за історичний Спадок Руси. Вічна пам'ять", - написав Алфьоров.

Леонтій Войтович народився 16 травня 1951 року в Єманжелінську, Челябінська область, РСФСР. 1972 року закінчив механіко-машинобудівний факультет Львівського політехнічного інституту. 

Історичними дослідженнями почав займатися з 1981 року під керівництвом доктора історичних наук Ярослава Ісаєвича. 1994-го захистив кандидатську дисертацію "Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у 12—16 століттях". 2001 — захистив докторську дисертацію "Князівські династії Східної Європи (кінець 9 — початок 16 століття): склад, суспільна і політична роль". Від 1995 — старший науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (за сумісництвом).

Сфера наукових інтересів Леоніда Войтовича: генеалогія правлячих династій, політична і військова історія Центрально-Східної Європи в середніх віках. Автор понад 600 праць з військової та політичної історії, в тому числі 28 монографій.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.