У Києві презентували книгу «Заборонити рашизм»

У Київському університеті ім. Б.Грінченка відбулась презентація книги "Заборонити рашизм"

Про це повідомляє Укрінформ.

Книга "Заборонити рашизм" – це перше науково-публіцистичне видання, у якому дається визначення рашизму як ідеології та суспільної практики сьогодення. Ця книга про новий вид фашизму, про його витоки, методи російського експансіонізму та гегемонізму щодо України, решти Європи і всього світу.

Автором ідеї створення книги й натхненником проєкту був Віктор Огнев'юк – український філософ, професор, академік НАПН України, фундатор і ректор Університету Грінченка (2007-2022). Крім того, авторами книги є 13 осіб – кандидати та доктори історичних наук.

"Зрозуміти рашизм означає зрозуміти смисли, які посилає ця ідеологія, ця соціальна практика і цей спосіб погодження людей. Від способу погодження людей залежить дуже багато у цьому світі. Тому ми маємо зрозуміти не тільки суть рашизму як такого, а ми маємо розуміти нашу поведінку впродовж багатьох століть стосовно цього. Тому що те минуле, яке ми не пам'ятаємо і забуваємо з часом може до нас повертатися", - сказала доктор історичних наук та співавторка книги Валентина Піскун.

Книга складається з 15 розділів, серед яких – зародження і становлення української цивілізації; "російський" національний характер; "українське питання" в ідеології "русского мира"; рашизм як різновид фашизму; Україна та цивілізований світ після перемоги над рашизмом тощо.

"Спецоперація для вирішення "українського питання" триває уже понад сто років. Щоразу українці дають відсіч рашистам різних поколінь та зупиняють їхні способи повзучого просування "русского мира" Європою", - наголосив кандидат історичних наук та співавтор книги Юрій Митрофаненко.

 

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.