АНОНС: У Києві покажуть дослідницький фільм про Драмтеатр у Маріуполі

У кінотеатрі "Жовтень" 11 березня покажуть короткометражний дослідницький фільм "Російський авіаудар по Маріупольському драмтеатру. Частина 1: Місто в театрі"

Центр просторових технологій у співпраці з Forensis дослідив історію театру, його трансформацію в укриття під час повномасштабної війни, російське бомбардування та руйнування пам'яті про неї.

Команда зібрала тисячі фотографій, відео та публікацій у соціальних мережах і записала понад 100 годин розмов зі свідками.

Професор просторових і візуальних культур Еял Вайзман прочитає лекцію про архітектуру пам'яті — вона буде присвячена й підходу до розслідування воєнних злочинів і порушень прав людей.

А засновник та директор Центру просторових технологій (CST) Максим Рохманійко розкаже про досвід дослідження атаки на Маріупольський драмтеатр.

Щоб потрапити на подію, необхідно заповнити форму.

Нагадіємо, що 16 березня 2022 року росіяни знищили маріупольський Драмтеатр, де ховалися сотні людей і де видимими з неба літерами було написано "діти". За інформацією пресслужби міської ради, під завалами загинули близько 300 людей. У травні російські військові завершили розбирати завали Драмтеатру у Маріуполі та відкрили територію. Тепер встановити точну кількість загиблих неможливо.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.