Прем'єра воєнної драми Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21» відбудеться в лютому

В український прокат фільм "Мирний-21", в основі якого реальна історія про луганських прикордонників, вийде 22 лютого 2023 року

Вийшов офіційний трейлер української воєнної екшн-драми "Мирний-21", що розповість про події на початку війни на сході України у 2014 році.

Стрічка режисера Ахтема Сеітаблаєва розповідає про події 2014 року, коли російські окупанти розпочали вторгнення на Луганщині. Бійці луганського прикордонного загону не стали на бік окупантів і дали бій російським загарбникам, які переважали українців не тільки за кількістю особового складу, а й військової техніки. Назва фільму була обрана не випадково, адже Мирний-21 — це адреса кварталу, де був розташований луганський прикордонний загін.

Режисером фільму виступив один з найуспішніших українських режисерів сучасності Ахтем Сеітаблаєв, на рахунку якого такі фільми, як "Хайтарма", "Кіборги", "Номери" та "Захар Беркут".

Окрім досвідчених кіносценаристів Ярослава Яріша та Сергія Касторних, до розробки сценарію фільму долучився Анатолій Коцюрба – чинний полковник Державної прикордонної служби. Його запросили, аби максимально точно й коректно показати на екрані специфіку військової служби.

Зйомки стрічки розпочалися у вересні 2021 року. Фільм знімали у Києві та у військовій частині міста Васильків Київської області (Об'єднаний навчальний центр Повітряних Сил). 

Головні ролі зіграли Андрій Самінін ("Пес", "Століття Якова"), Максим Девізоров ("Перші ластівки", "Найкращі вихідні"), Євген Ламах ("Черкаси", "Крути 1918"), Роман Ясіновський ("Кіборги", "Снайпер. Білий ворон", "Спіймати Кайдаша"), Віктор Жданов ("Кіборги", "Додому", "Номери"), Олексій Тритенко ("Чорний ворон", "Я працюю на цвинтарі"), Марія Штофа ("Крила метелика"), Лорена Колібабчук ("Номери", "Носоріг"), Андрій Мостренко ("Снайпер. Білий ворон", "Щедрик") та інші.

Також одну з ролей у фільмі виконав актор Паша Лі ("Штольня", "Тіні незабутих предків"), який загинув 6 березня 2022 року в Ірпені. Авто з актором, який разом з іншими волонтерами розвозив гуманітарну допомогу місцевим жителям, розстріляли російські окупанти.

 

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.