Прем'єра воєнної драми Ахтема Сеітаблаєва «Мирний-21» відбудеться в лютому

В український прокат фільм "Мирний-21", в основі якого реальна історія про луганських прикордонників, вийде 22 лютого 2023 року

Вийшов офіційний трейлер української воєнної екшн-драми "Мирний-21", що розповість про події на початку війни на сході України у 2014 році.

Стрічка режисера Ахтема Сеітаблаєва розповідає про події 2014 року, коли російські окупанти розпочали вторгнення на Луганщині. Бійці луганського прикордонного загону не стали на бік окупантів і дали бій російським загарбникам, які переважали українців не тільки за кількістю особового складу, а й військової техніки. Назва фільму була обрана не випадково, адже Мирний-21 — це адреса кварталу, де був розташований луганський прикордонний загін.

Режисером фільму виступив один з найуспішніших українських режисерів сучасності Ахтем Сеітаблаєв, на рахунку якого такі фільми, як "Хайтарма", "Кіборги", "Номери" та "Захар Беркут".

Окрім досвідчених кіносценаристів Ярослава Яріша та Сергія Касторних, до розробки сценарію фільму долучився Анатолій Коцюрба – чинний полковник Державної прикордонної служби. Його запросили, аби максимально точно й коректно показати на екрані специфіку військової служби.

Зйомки стрічки розпочалися у вересні 2021 року. Фільм знімали у Києві та у військовій частині міста Васильків Київської області (Об'єднаний навчальний центр Повітряних Сил). 

Головні ролі зіграли Андрій Самінін ("Пес", "Століття Якова"), Максим Девізоров ("Перші ластівки", "Найкращі вихідні"), Євген Ламах ("Черкаси", "Крути 1918"), Роман Ясіновський ("Кіборги", "Снайпер. Білий ворон", "Спіймати Кайдаша"), Віктор Жданов ("Кіборги", "Додому", "Номери"), Олексій Тритенко ("Чорний ворон", "Я працюю на цвинтарі"), Марія Штофа ("Крила метелика"), Лорена Колібабчук ("Номери", "Носоріг"), Андрій Мостренко ("Снайпер. Білий ворон", "Щедрик") та інші.

Також одну з ролей у фільмі виконав актор Паша Лі ("Штольня", "Тіні незабутих предків"), який загинув 6 березня 2022 року в Ірпені. Авто з актором, який разом з іншими волонтерами розвозив гуманітарну допомогу місцевим жителям, розстріляли російські окупанти.

 

Теми

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.