АНОНС: У Довженко-Центрі читатимуть лекції про українське кіно

З 9 березня у Довженко-Центрі починається лекторій "Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно"

Про це повідомляє пресслужба інституції на офіційному сайті.

"Цим лекторієм будемо привідкривати маловідомі сторінки нашого кіно, розвінчувати міфи та відповідати на питання, які давно потребували відповіді", – коментують організатори.

На лекціях розглядатимуть кіно 1920-х та 1960-х років, розповідатимуть про зв'язок між різними видами мистецтв, історію української анімації та документального кіно. Також будуть лекції, присвячені кіновиробництву у 1980-х та 1990-х, у період 2000-х та після 2014 року.

Першу лекцію – "Між війною та війною. Наративи українського кіно 1930–х" – читатиме Олександр Телюк.

"Короткий ренесанс епохи ВУФКУ та українізації 1920-х було перекреслено важкими сталінськими 1930-ми, коли кіно не лише стало рупором ідей індустріалізації, мілітаризації та ренесансу імперського мислення, але й розважальною формою", що камуфлювала масові злидні, травми Голодомору та тривоги репресій", – пишуть в оголошенні організатори.

Серед запрошених лекторок та лекторів: Дарія Бадьйор, Сергій Тримбач, Лук'ян Галкін, Володимир Войтенко, Алекс Малишенко, Міла Новікова, Марина Скирда та кінознавці і кінознавчині Довженко-Центру Олександр Телюк, Альона Пензій, Станіслав Битюцький.

Надалі лекції відбуватимуться щотижня. Стежте за анонсами на сайті Довженко-Центру та сторінці фейсбук.

 
Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".