АНОНС: У Довженко-Центрі читатимуть лекції про українське кіно

З 9 березня у Довженко-Центрі починається лекторій "Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно"

Про це повідомляє пресслужба інституції на офіційному сайті.

"Цим лекторієм будемо привідкривати маловідомі сторінки нашого кіно, розвінчувати міфи та відповідати на питання, які давно потребували відповіді", – коментують організатори.

На лекціях розглядатимуть кіно 1920-х та 1960-х років, розповідатимуть про зв'язок між різними видами мистецтв, історію української анімації та документального кіно. Також будуть лекції, присвячені кіновиробництву у 1980-х та 1990-х, у період 2000-х та після 2014 року.

Першу лекцію – "Між війною та війною. Наративи українського кіно 1930–х" – читатиме Олександр Телюк.

"Короткий ренесанс епохи ВУФКУ та українізації 1920-х було перекреслено важкими сталінськими 1930-ми, коли кіно не лише стало рупором ідей індустріалізації, мілітаризації та ренесансу імперського мислення, але й розважальною формою", що камуфлювала масові злидні, травми Голодомору та тривоги репресій", – пишуть в оголошенні організатори.

Серед запрошених лекторок та лекторів: Дарія Бадьйор, Сергій Тримбач, Лук'ян Галкін, Володимир Войтенко, Алекс Малишенко, Міла Новікова, Марина Скирда та кінознавці і кінознавчині Довженко-Центру Олександр Телюк, Альона Пензій, Станіслав Битюцький.

Надалі лекції відбуватимуться щотижня. Стежте за анонсами на сайті Довженко-Центру та сторінці фейсбук.

 
Теми

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.