АНОНС: У Довженко-Центрі читатимуть лекції про українське кіно

З 9 березня у Довженко-Центрі починається лекторій "Як перестати хвилюватися та полюбити українське кіно"

Про це повідомляє пресслужба інституції на офіційному сайті.

"Цим лекторієм будемо привідкривати маловідомі сторінки нашого кіно, розвінчувати міфи та відповідати на питання, які давно потребували відповіді", – коментують організатори.

На лекціях розглядатимуть кіно 1920-х та 1960-х років, розповідатимуть про зв'язок між різними видами мистецтв, історію української анімації та документального кіно. Також будуть лекції, присвячені кіновиробництву у 1980-х та 1990-х, у період 2000-х та після 2014 року.

Першу лекцію – "Між війною та війною. Наративи українського кіно 1930–х" – читатиме Олександр Телюк.

"Короткий ренесанс епохи ВУФКУ та українізації 1920-х було перекреслено важкими сталінськими 1930-ми, коли кіно не лише стало рупором ідей індустріалізації, мілітаризації та ренесансу імперського мислення, але й розважальною формою", що камуфлювала масові злидні, травми Голодомору та тривоги репресій", – пишуть в оголошенні організатори.

Серед запрошених лекторок та лекторів: Дарія Бадьйор, Сергій Тримбач, Лук'ян Галкін, Володимир Войтенко, Алекс Малишенко, Міла Новікова, Марина Скирда та кінознавці і кінознавчині Довженко-Центру Олександр Телюк, Альона Пензій, Станіслав Битюцький.

Надалі лекції відбуватимуться щотижня. Стежте за анонсами на сайті Довженко-Центру та сторінці фейсбук.

 
Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".