У Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО

У Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського 9 березня відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО «Музика, освіта, наука – заради миру»

Про це повідомляє Укрінформ.

З цієї нагоди 9 березня на майдані Незалежності відбувся концерт симфонічного оркестру "Київ-Класик" під орудою керівника кафедри, Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру Германа Макаренка, у програмі якого пролунали гімн України та гімн Європи - фрагмент "Оди до радості" Людвіга ван Бетховена.

"Дата відкриття кафедри є знаменною з двох причин: по-перше, сьогодні день народження символу української незламності Тараса Шевченка, а, по-друге, саме цього дня рік тому відбулася мистецька акція "Вільне небо/Free Sky". Тоді на майдані Незалежності Герман Макаренко з оркестром "Київ-Класик" заявив усьому світові, що українська культура незламна і готова до боротьби", - сказав проректор з навчальної роботи Національної музичної академії Віктор Бондарчук.

Кафедри ЮНЕСКО різного гуманітарного спрямування є у багатьох вишах, але музична, яка відкрилась у Національній музичній академії, - перша і поки що єдина у світі.

"Вона буде популяризувати українську культуру в Європі і світі і презентувати нашу країну і нашу музичну академію та її досягнення. Наша перевага полягає в тому, що музика як символ єднання націй, держав і континентів може достукатися до всіх сердець. На сьогодні ми формуємо кафедру як структурний підрозділ і надалі будемо реалізувати наші освітні і державні проєкти", - сказав Віктор Бондарчук.

Програма UNITWIN/Кафедри ЮНЕСКО започаткована у 1992 році та підтримує створення кафедр ЮНЕСКО і мереж UNITWIN у ключових пріоритетних галузях, що стосуються сфер компетенції Організації - освіта, природні та соціальні науки, культура і комунікації. Сьогодні у світі діє 851 кафедра ЮНЕСКО у понад 115 державах-членах.

У вишах та наукових закладах України створено і діють 10 кафедр ЮНЕСКО у галузях філософії людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, превентивної освіти та соціальної політики, екології техногенних регіонів, кріобіології, прав людини і демократії.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.