Скільки вулиць декомунізували та дерусифікували у Києві

Загалом від 2014 року у столиці було перейменовано близько 500 вулиць, чимало з них — упродовж 2022-го

Про це йдеться на сайті texty.org.ua.

Дерусифікація і, як наслідок, українізація символічного простору наповнює топоніми Києва правильними сенсами. 

Проспект Воззʼєднання (Радянський Союз протиставляв ідею воззʼєдання України у складі РФ ідеї Української Незалежності) тепер названо проспектом Соборності. 

Повʼязані з Росією топоніми на зразок Магнітогорського й Таганрогського провулків, вулиць Орловської, Псковської, Байкальської, Волзької, Новоросійської перейменовано на Херсонський та Скадовський провулки й Олешківську, Почаївську, Мелітопольську, Чернігівську вулиці.

Вулиця Колективізації перейменували на честь американського історика, українознавця Джеймса Мейса, завдяки якому світ дізнався про Голодомор 1932-33 рр.

У топоніміці відновлено памʼять про українську історію, культуру й науку.

У назвах київських вулиць також увічнено імена Героїв сучасності, які загинули у війні проти Росії: Максима Левіна, Олександра Махова, Юлії Здановської, Романа Ратушного, Володимира Брожка, Дениса Антіпова, Юрія Поправки, Сергія Берегового та інших. 

Деякі вулиці здобули європейські назви. Пітерська вулиця змінила назву на Лондонську, зʼявилися Німецька, Брюссельська й Португальська вулиці, а також Паризький і Фінський провулки, вулиці Декарта, Байрона, Чапека, Голди Меїр, Джона Маккейна, Вацлава Гавела та інших видатних діячів і друзів України.

Вулиця Грозненська стала Ічкерівською, колишню Іскрівську назвали іменем Джохара Дудаєва, лідера чеченського визвольного руху 1990-х років і першого президента Чеченської Республіки Ічкерія.

З повним переліком перейменованих вулиць можна ознайомитись у брошурі від КМДА.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.