У Львові створили 3D-тур зруйнованим Маріупольським драмтеатром

Львівська студія Skeiron створила 3D-модель Маріупольського драмтеатру

Про це йдеться у повідомленні студії у Фейсбуці, передає Укрінформ.

"Ми запускаємо проєкт #SaveMariupolHeritage, щоб заархівувати архітектурну спадщину українського Маріуполя! Маріуполь – багатостраждальне тимчасово окуповане місто, яке стало символом незламності українських воїнів та громадян, а також свідченням російського тероризму. Ми точно знаємо, що Маріуполь знову стане вільним та українським", – йдеться у повідомленні.

Наразі фахівці презентували 3D-хмару точок центральної частини міста та 3D-тур Маріупольським драматичним театром.

Зазначається, що глибинний та детальний 3D-тур Маріупольським драматичним театром було створено у співпраці з Center for Spatial Technologies з використанням передової технології фотограмметрії. Спеціалісти зробили зображення екстер'єру та інтер'єру театру, а потім перетворили їх на 3D-модель із картою глибини.

16 березня 2022 року загарбники цілеспрямовано скинули авіабомби на театр, попри величезний напис "ДІТИ". За попередніми даними, загинули близько 600 людей.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.