Нація перед обличчям вічності

Чи відчуваєте ви значимість нинішнього історичного моменту? Всю його невимовну величність та трагічну невідворотність? Якщо ні, то мусите відчути! Теперішня війна, це не просто чергове мілітарне протистояння, яких в історії України була незліченна кількість.Вперше ми ведемо війну, до якої прикута увага всього світу. І результат якої буде справді поворотним пунктом цілої світової історії, як ІІ Пунічна, Тридцятирічна чи обидві Світові

 

Чи відчуваєте ви значимість нинішнього історичного моменту? Всю його невимовну величність та трагічну невідворотність? Якщо ні, то мусите відчути! Теперішня війна, це не просто чергове мілітарне протистояння, яких в історії України була незліченна кількість.

Вперше ми ведемо війну, до якої прикута увага всього світу. І результат якої буде справді поворотним пунктом цілої світової історії, як ІІ Пунічна, Тридцятирічна чи обидві Світові.

За всю нашу пребагату історію таке з нами трапляється вперше. І річ не лише в тому, що в цій війні вирішується саме наше право на існування як Нації. Для нас вирішується значно більше – як саме викарбується в світовій історії пам'ять про Україну.

У нашого народу багато було славних перемог і героїчних чинів, але вперше нам випав шанс назавжди вписати своє ім'я на скрижалі головних подій світової історії.

Попри те, що нам у поміч стали всі країни Цивілізації, боротьбу з екзестенційним злом ми ведемо самотужки, власними кров'ю і життями. Лише від нашої рішучості й незламності залежить, які ідеали та смисли будуть визначати майбутнє людства в найближчі століття.

Наші перемоги стануть в один ряд із Каннами, Гавгамелами, Лас-Навас-де-Толоса, Віднем та Аустерліцем. Наші полководці мають всі шанси зайняти місце поруч із Александром, Цезарем, Карлом, Фрідріхом, Наполеоном.

Все це буде. І буде скоро. Є лише одна умова. Ми маємо не просто перемогти. Наша звитяга має бути чистою і бездоганною. Кожний наш вчинок, кожний крок на шляху до мети має нести відбиток шляхетністі й величі. Здобуваючи результат ми не маємо заплямувати себе негідною поведінкою та безглуздим розбратом, малодушними хитаннями та сумнівними компромісами.

Українська сторінка книги Буття може стати неперевершеним зразком благородства, жертовности й волелюбности.

Вічність дивиться на нас. Це вартує того аби здійснити неможливе.

Теми

Олексій Мустафін: Останній трибун Рима. Любові й ненависті Коли ді Рієнцо

Історія знає чимало прикладів, коли народний улюбленець здобуває владу - і перетворюється на деспота та здирника. А після смерті про нього згадують як про героя-мрійника й зводять йому пам'ятники. Саме так сталося з Ніколо Габріні, більше відомого у світі під іменем Кола ді Рієнцо.

Олексій Мустафін: По каву на Страдуні. Військова авантюра, яка зламала Югославію

Однією з ключових подій хорватської Війни за незалежність і розпаду "другої" Югославії стала облога Дубровника. Міста, яке ще з 1972 року було демілітаризоване і формально перебувало під захистом ЮНЕСКО. Попри це командування югославської армії вирішило встановити над ним військовий контроль. Надто спокусливою йому здавалася перспектива "відрізати" від Хорватії усю Південну Далмацію.

Сергій Громенко: Історія російського імперіалізму і колоніалізму (чернетка гранднаративу). Частина ІІ

У період 1917–1921 рр. відбувся колапс Другої російської імперії, а контрольована більшовиками територія у 1918–1919 рр. стиснулася до меж XVI століття. Своє прагнення незалежності продемонстрували більшість народів колишньої Росії, і деяким з них вдалося створити власні держави. Через це пройшли всі переможені у Першій світовій війні імперії.

Олексій Мустафін: Формула миру, вагітна війною. Спроба примирити протестантів з католиками, яка ще більше посварила їх між собою

Закон Священної Римської імперії, схвалений рейхстагом 1555 року в Авгсбурзі, у світі більше відомий під іменем Авгсбурзького релігійного миру. Адже він вперше – і фактично, і юридично - визнав за підданими імператора, які були християнами, право обирати конфесію.