Окупанти перейменували Олешки на Цюрупинськ

Місто Олешки на Херсонщині російські окупанти перейменували на честь радянського діяча Олександра Цюрупи

Про це повідомляє низка російських інтернет-видань.

"У рамках відкату перейменувань скоєних після державного перевороту в Києві, місто Олешки в Херсонській області перейменоване в Цюрупинськ (назване на честь уродженця міста, голови Держплану СРСР та наркома зовнішньої торгівлі СРСР товариша Цюрупи – власне, він найвідоміший уродженець міста). Місто вже неодноразово змінювало назви - крім Олешки та Цюрупинськ, він так само носив назви Дніпровськ, Цюрупинське, Олешки)", - йдеться у повідомленні.

Варто зазначити, що місто Олешки окупанти називають на свій лад – Альошкі. 

Під час радянської окупації в 1928 році місто було перейменоване на Цюрупинське іменем радянського діяча Олександра Цюрупи - ініціатора введеня в державі продовольчої диктатури (введена декретом ВЦВК від 13 травня 1918), одного з організаторів продзагонів, авторв концепції п'ятирічок. Після 1956 року місто мало назву Цюрупинськ.

19 травня 2016 року в рамках виконання українського закону про декомунізацію місту повернено назву Олешки.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.