Окупанти перейменували Олешки на Цюрупинськ

Місто Олешки на Херсонщині російські окупанти перейменували на честь радянського діяча Олександра Цюрупи

Про це повідомляє низка російських інтернет-видань.

"У рамках відкату перейменувань скоєних після державного перевороту в Києві, місто Олешки в Херсонській області перейменоване в Цюрупинськ (назване на честь уродженця міста, голови Держплану СРСР та наркома зовнішньої торгівлі СРСР товариша Цюрупи – власне, він найвідоміший уродженець міста). Місто вже неодноразово змінювало назви - крім Олешки та Цюрупинськ, він так само носив назви Дніпровськ, Цюрупинське, Олешки)", - йдеться у повідомленні.

Варто зазначити, що місто Олешки окупанти називають на свій лад – Альошкі. 

Під час радянської окупації в 1928 році місто було перейменоване на Цюрупинське іменем радянського діяча Олександра Цюрупи - ініціатора введеня в державі продовольчої диктатури (введена декретом ВЦВК від 13 травня 1918), одного з організаторів продзагонів, авторв концепції п'ятирічок. Після 1956 року місто мало назву Цюрупинськ.

19 травня 2016 року в рамках виконання українського закону про декомунізацію місту повернено назву Олешки.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.