Парламент ухвалив законопроєкт про засудження та заборону російської імперської політики та деколонізацію топонімії

Парламент ухвалив законопроєкт 7253 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»

Про це повідомив на своїй Facebook-сторінці народний депутат, історик Володимир В'ятрович.
За словами  Володимира В'ятровича, цей закон не менш важливий, аніж ухвалений 2015 року закон про декомунізацію: "Сьогодні зроблено вирішальний крок на шляху очищення України від маркерів "русского міра" і повної деколонізації нашого публічного простору. Після того як закон буде підписаний президентом і набуде чинності, звільнення українських міст і сіл від назв і пам'ятників, нав'язаних Росією, стане всеосяжним і незворотнім.

Цей закон визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи, визначає, що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх з публічного простору".

Закон засуджує російську імперську політику в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди її символіки та встановлює порядок ліквідації символів російської імперської політики.

Законопроєкт №7253 був зареєстрований у квітні 2022 року. Ініціаторами проєкту стали понад 50 народних депутатів. Проєкт був ухвалений після повторного другого читання (248 голосів за). 

"Депутат Бужанський, якому місяць тому вдалося зірвати ухвалення цього закону, ставлячи на підтвердження важливі враховані комітетом поправки, намагався сьогодні повторити цей трюк знову. На щастя, йому це не вдалося. І більшість, і опозиція разом голосували в інтересах України", - зазначив Володимир В'ятрович.

У законопроєкті йдеться про те, що місцеві ради, військові адміністрації мають протягом 6 місяців будуть повинні здійснити демонтаж символіки і всі перейменування на відповідних територіях. Далі діятиме антисаботажний механізм, як у законі про декомунізацію – три місяці дається на виконання цих дій головам громад, потім три місяці – головам ОДА.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.