Парламент ухвалив законопроєкт про засудження та заборону російської імперської політики та деколонізацію топонімії

Парламент ухвалив законопроєкт 7253 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»

Про це повідомив на своїй Facebook-сторінці народний депутат, історик Володимир В'ятрович.
За словами  Володимира В'ятровича, цей закон не менш важливий, аніж ухвалений 2015 року закон про декомунізацію: "Сьогодні зроблено вирішальний крок на шляху очищення України від маркерів "русского міра" і повної деколонізації нашого публічного простору. Після того як закон буде підписаний президентом і набуде чинності, звільнення українських міст і сіл від назв і пам'ятників, нав'язаних Росією, стане всеосяжним і незворотнім.

Цей закон визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи, визначає, що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх з публічного простору".

Закон засуджує російську імперську політику в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди її символіки та встановлює порядок ліквідації символів російської імперської політики.

Законопроєкт №7253 був зареєстрований у квітні 2022 року. Ініціаторами проєкту стали понад 50 народних депутатів. Проєкт був ухвалений після повторного другого читання (248 голосів за). 

"Депутат Бужанський, якому місяць тому вдалося зірвати ухвалення цього закону, ставлячи на підтвердження важливі враховані комітетом поправки, намагався сьогодні повторити цей трюк знову. На щастя, йому це не вдалося. І більшість, і опозиція разом голосували в інтересах України", - зазначив Володимир В'ятрович.

У законопроєкті йдеться про те, що місцеві ради, військові адміністрації мають протягом 6 місяців будуть повинні здійснити демонтаж символіки і всі перейменування на відповідних територіях. Далі діятиме антисаботажний механізм, як у законі про декомунізацію – три місяці дається на виконання цих дій головам громад, потім три місяці – головам ОДА.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.