Парламент ухвалив законопроєкт про засудження та заборону російської імперської політики та деколонізацію топонімії

Парламент ухвалив законопроєкт 7253 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»

Про це повідомив на своїй Facebook-сторінці народний депутат, історик Володимир В'ятрович.
За словами  Володимира В'ятровича, цей закон не менш важливий, аніж ухвалений 2015 року закон про декомунізацію: "Сьогодні зроблено вирішальний крок на шляху очищення України від маркерів "русского міра" і повної деколонізації нашого публічного простору. Після того як закон буде підписаний президентом і набуде чинності, звільнення українських міст і сіл від назв і пам'ятників, нав'язаних Росією, стане всеосяжним і незворотнім.

Цей закон визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи, визначає, що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх з публічного простору".

Закон засуджує російську імперську політику в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди її символіки та встановлює порядок ліквідації символів російської імперської політики.

Законопроєкт №7253 був зареєстрований у квітні 2022 року. Ініціаторами проєкту стали понад 50 народних депутатів. Проєкт був ухвалений після повторного другого читання (248 голосів за). 

"Депутат Бужанський, якому місяць тому вдалося зірвати ухвалення цього закону, ставлячи на підтвердження важливі враховані комітетом поправки, намагався сьогодні повторити цей трюк знову. На щастя, йому це не вдалося. І більшість, і опозиція разом голосували в інтересах України", - зазначив Володимир В'ятрович.

У законопроєкті йдеться про те, що місцеві ради, військові адміністрації мають протягом 6 місяців будуть повинні здійснити демонтаж символіки і всі перейменування на відповідних територіях. Далі діятиме антисаботажний механізм, як у законі про декомунізацію – три місяці дається на виконання цих дій головам громад, потім три місяці – головам ОДА.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.