У Росії хочуть перейменувати Волгоград на Сталінград

У російському Волгограді упродовж тижня проведуть опитування - чи проводити референдум щодо перейменування міста на Сталінград

Про це повідомляють низка російських ЗМІ.

"З сьогоднішнього дня ініціативні групи працюватимуть у районах міста [Волгограда] – вивчатимуть громадську думку. Сьогодні у нас поки що один район – Дзержинський. Завтра у трьох районах працюватимуть групи. І так до кінця тижня", — повідомив голова Волгоградської міської ради ветеранів Олександр Струков.

Він додав, що вивчення громадської думки щодо перейменування міста відбуватиметься у форматі зустрічей із громадськими організаціями. Так, 27 березня плануються збори понад 100 осіб.

Раніше з ініціативою "повернути місту-героєві історичне ім'я" виступили волгоградські ветерани. У відповідь на їхнє прохання губернатор Волгоградської області Андрій Бочаров оголосив про створення громадської ради щодо попереднього вивчення думки населення про перейменування міста на Сталінград. Було сказано, що за підсумками роботи ради прийматиметься питання про винесення питання на референдум.

У лютому ВЦВГД провів опитування про повернення Волгограду історичної назви. Результати опитування показали, що жителі міста скоріше не підтримують цієї ініціативи (67%). Пізніше речник президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що в Кремлі не ведеться обговорення перейменування Волгограда в Сталінград. 

З 1589-го по 1925 рік місто називалося Царицином, потім було перейменовано на Сталінград, а в 1961 році стало називатися Волгоградом. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.