АНОНС: Свято нагородження Премією «За збереження історичної пам’яті» імені Леся Танюка

Захід відбудеться 3 квітня о 17:00 у Центрі Леся Курбаса

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Громадською організацією "Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" імені Василя Стуса", Національним Центром Театрального Мистецтва ім. Леся Курбаса, видавництвом "Дух і Літера".

Вона присуджується щороку авторам (літераторам, митцям,режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям, ), незалежно від місця проживання, за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції. Лауреат Премії імені Леся Танюка отримає: відзнаку - символ нагороди (худ. С. Маслобойщиков; тритомник Леся Танюка (обрані твори) плюс книжкову нагороду від видавництва "Дух і Літера".

Кандидатів на Премію висувають члени журі у складі:

Корнієнко Неллі – мистецтвознавець, соціолог художньої культури, культуролог, синергетик, доктор мистецтвознавства, академік НАМУ, засновник і генеральний директор НЦТМ ім. Леся Курбаса.

Моркляник Богдан – Перший заступник Голови Правління "Меморіалу", громадський діяч, доктор технічних наук.

Баланюк Юрій – заступник Голови Правління "Меморіалу", Голова Національного агентства кваліфікацій.

Фінберг Леонід – директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва "Дух і Літера" НаУКМА.

Маслобойщиков Сергій – графік, сценограф, режисер театру і кіно.

Самолевська Ольга - кінорежисер-документаліст, сценарист і поет. Лауреат міжнародних та національних кінофестивалів.

Буковський Сергій – кінорежисер, Лауреат Національної премії України ім.Тараса Шевченка, Народний артист України.

Стяжкіна Олена - письменник, публіцист, доктор історичних наук.

Куликов Андрій – журналіст, редактор, радіоведучий, телеведучий, актор, медіа-експерт.

Крижанівський Володимир – політик і дипломат, Перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в РФ, Експерт Програми сприяння Парламенту.

Казарин Володимир - доктор філологічних наук, професор, ректор Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського.

Тримбач Сергій – кінокритик, кінознавець, кіносценарист. Чинний голова Національної спілки кінематографістів. Лауреат Державної премії України ім.. О.Довженка.

Чернілевський Станіслав – поет, письменник, кінорежисер, сценарист, педагог.

Танюк Оксана – (секретар Премії) – мистецтвознавець, письменник, драматург.

Вхід на подію вільний!

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.