На горі Монастир вшанували пам'ять воїнів УПА

На горі Монастир вшанували пам'ять 64-х воїнів УПА, заблих в бою з військами радянського НКВД 2-3 березня 1945 року

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив Святослав Шеремета, Голова комісії культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради.
"Переконаний, що гора Монастир стане місцем пам'яті , яке символізуватиме боротьбу народів проти комуністично-кремлівського тоталітарного режиму, наступником та послідовником якого є путінська московія", - зазначив Святослав Шеремета.
Нагадаємо, що меморіальна дошка на горі Монастир біля Верхрати була сплюндрована ще у 2015 році та неодноразово ставала об'єктом актів вандалізму. На могилі знаходився напис: "Загинули в боротьбі за Україну", затверджений покійним секретарем Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам'ятнику були розміщені імена та прізвища, дати народження похоронених без жодних військових звань і символіки.

Восени 2020 року польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, проте із неї зник надпис і прізвища та імена бійців УПА. На необхідності повернути імена на надгробну плиту наполіг Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.

Хто похований на горі Монастир?

Тоді ж Український інститут національної пам'яті закликав польську сторону впорядкувати поруйновані українські місця пам'яті і відновити імена воїнів УПА на пам'ятнику на горі Монастир.

Проте, як бачимо, досі перелік загиблих вояків УПА на меморіалі на горі Монастир так і не відновили. 
 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.