На горі Монастир вшанували пам'ять воїнів УПА

На горі Монастир вшанували пам'ять 64-х воїнів УПА, заблих в бою з військами радянського НКВД 2-3 березня 1945 року

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив Святослав Шеремета, Голова комісії культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради.
"Переконаний, що гора Монастир стане місцем пам'яті , яке символізуватиме боротьбу народів проти комуністично-кремлівського тоталітарного режиму, наступником та послідовником якого є путінська московія", - зазначив Святослав Шеремета.
Нагадаємо, що меморіальна дошка на горі Монастир біля Верхрати була сплюндрована ще у 2015 році та неодноразово ставала об'єктом актів вандалізму. На могилі знаходився напис: "Загинули в боротьбі за Україну", затверджений покійним секретарем Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам'ятнику були розміщені імена та прізвища, дати народження похоронених без жодних військових звань і символіки.

Восени 2020 року польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, проте із неї зник надпис і прізвища та імена бійців УПА. На необхідності повернути імена на надгробну плиту наполіг Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.

Хто похований на горі Монастир?

Тоді ж Український інститут національної пам'яті закликав польську сторону впорядкувати поруйновані українські місця пам'яті і відновити імена воїнів УПА на пам'ятнику на горі Монастир.

Проте, як бачимо, досі перелік загиблих вояків УПА на меморіалі на горі Монастир так і не відновили. 
 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".