УІНП закликає відновити написи з іменами воїнів УПА на горі Монастир

Український інститут національної пам’яті закликає польську сторону впорядкувати поруйновані українські місця пам’яті і відновити імена воїнів УПА на пам'ятнику на горі Монастир

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться в заяві УІНП, оприлюдненій на сайті інституту, щодо українсько-польської співпраці у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, передає Укрінформ.

"У світлі нещодавнього офіційного візиту в Україну Президента Республіки Польща Анджея Дуди та підписання спільної із Президентом України Володимиром Зеленським заяви, яка засуджує акти наруги над пам'ятниками в обох країнах, а також проголошує необхідність віддати належне їхній пам'яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам у дусі пошанування історичної правди, Інститут оптимістично оцінює перспективи співпраці та добру комунікацію з офіційними особами Республіки Польща", – зазначається в заяві.

 

Проте, зауважують в УІНП, досі всі випадки вандалізму (щонайменше 19), скоєні в Польщі з 2014 по 2020 рік щодо українських місць пам'яті, не були розслідувані належним чином. "Винні залишаються непокараними, а місця пам'яті понівеченими. Неприпустимою є і наруга над державними символами України, що мало місце під час цих акцій вандалізму. Висловлюємо щире сподівання, що такі випадки більше не повторяться у майбутньому і не затінятимуть сторінки спільного успіху", - наголошують автори.

Водночас вони констатують, що цього року у Польщі була реалізована низка меморіальних ініціатив, які сприяли інформуванню про спільну славну історію українсько-польської співпраці у протистоянні більшовизму сто років тому, зокрема йдеться про відновлення у Варшаві частини Вольського цвинтаря, відкриття скверу імені Марка Безручка, а також відкриття оновленого меморіалу воїнам Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії у Ланьцуті. Своєю чергою Україна цього року теж реалізувала низку проєктів, які сприяли висвітленню спільної історії та побудові порозуміння й співпраці між нашими народами, зокрема йдеться про видання українського перекладу з польської мови наукової праці "УПА та ВІН у боротьбі з тоталітаризмом 1945-1947".

"Україна також виконала в повному обсязі взяті на себе у 2019 році зобов'язання – процес видачі дозволів на пошукові роботи був розблокований, і представники польської сторони не лише отримали два дозволи на пошукові роботи у Львові (в місцевостях Голоски та Збоїща), але вже і провели їх. Натомість Польща виконала своє єдине зобов'язання лише частково – таблиця на могилі воїнів УПА горі Монастир не була відновлена у первинному вигляді, а замінена на іншу – без згадки імен воїнів, що загинули в тій місцевості. Наша позиція у цій справі чітка і недвозначна: надгробна плита має бути відновлена з її первинним текстом. Як і було обіцяно раніше польською стороною – відновлена, а не замінена", - акцентують в УІНП.

Автори заяви нагадали, що необхідність повернення імен на надгробну плиту підтвердив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.

Вони також зазначили, що до відновлення надгробка на братській могилі на горі Монастир у тому вигляді, в якому він був, розмови про видачу нових дозволів польським партнерам на проведення пошукових земляних та ексгумаційних робіт передчасні.

"Це в першу чергу зумовлено тим, що паритетний обмін дозволами логічним своїм наслідком має меморіалізацію досліджуваних локацій шляхом встановлення нових пам'ятників та пам'ятних знаків, а це не може відбуватися, допоки не усунена загроза їх нищення та вандалізму. Водночас українська сторона проведе всі необхідні організаційні та процедурні дії, щоб обмін дозволами відбувся у найкоротші терміни після виконання польською стороною свого зобов'язання", - запевнили в УІНП.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.