Хто похований на горі Монастир?

Цими днями із офіційним триденним візитом в Україні перебуває президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам’яті. Саме вчора, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв’явились фото того, що польська сторона «відновила» меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році. Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.


Коротка передісторія

2–3 березня 1945 року поблизу села Верхрата Томашівського повіту Люблінського воєводства сотня УПА "Месники-2" провела бій з переважаючими силами військ НКВД.

Сили УПА були розпорошені і не очікували облави, через що результати бою із НКВД були справді трагічними: загинули 62 вояки УПА (за іншими даними 66 – В.Б.), а також багато цивільних мешканців Верхрати та сусідніх сіл.

Тіла постанців після бою були зібрані та похоронені у братській могилі на горі Монастир. На цьому місці довший час стояли хрест і недобудований пам'ятник, так як місцева влада не давала на це згоди.

Лише у 2000 році польська Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва на підставі договору між урядами України та Польщі насипала курган й встановила пам'ятник за власні кошти.

На меморіальній таблиці, що знаходилась під хрестом, був напис "Полягли за вільну Україну", а також вказані лише імена, прізвища та дати народження загиблих.

 
Так виглядав пам'ятник на горі Монастир


Вандалізм

Пам'ятник за погодженням і за фінансування польської влади був встановлений посеред лісу на горі Монастир, що поблизу села Верхрата Підкарпатського воєводства у Польщі.

У червні 2015 року невідомі вандали зафарбували гранітний хрест і знищили надмогильну плиту з іменами воїнів, які загинули навесні 1945 року у боях з радянськими військами з НКВД.

Лише у лютому 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля", що при Львівській обласній раді, почистили від фарби осквернений вандалами хрест на могилі-кургані воїнам УПА та спробували відновити меморіальну таблицю.

 
Відчищений пам'ятник воїнам УПА на горі Монастир, село Верхрата, Підкарпатське воєводство, Польща
Фото: Галина Терещук, Радіо Свобода

Звертали увагу на ці безчинства і польські активісти. Так, 3 листопада 2019 року вони разом із українцями повʼязали на дерева вишиті рушники біля сплюндрованої у 2015-му могили упівців. На цвинтарі провели спільні польсько-українські молебні. Також польські активісти зачитали звернення до влади у Варшаві, вимагаючи не потурати плюндруванню українських могил.

Черговий акт вандалізму стався вже цього року 20 січня. Невідомі зняли залишки меморіальної таблиці і вкинули їх у яму. Це саме сталося з вишиваними рушниками, які 3 листопада на деревах, що знаходяться довкола могили, повісили представники польської інтелігенції.

 
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ


Дипломатія

Вже 27 січня цього року президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з польським колегою в Освенцимі заявив, що польська влада відновить знищену могилу українських військових на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві та візьме її під захист.

27-28 липня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба перебував із робочим візитом у Польщі. Під час спілкування зі своїм колегою Яцеком Чапутовичем він підкреслив, що Польща й Україна мають підходити до "вкрай чутливого" для обох суспільств історичного питання на основі не лише взаємної поваги, але і синхронізації взаємних рішень.

"Була досягнута певна домовленість між нашими країнами, і Україна відповідно до цієї домовленості зняла заборону на ексгумацію польських поховань в Україні.

Тепер ми очікуємо на ухвалення Польщею рішення щодо відновлення одного українського пам'ятника, і після того, як це буде зроблено, у нас будуть відкриті всі можливості для подальшого розвитку взаємодії в цій царині", - підкреслив глава МЗС України.

 
Дмитро Кулеба та Яцек Чапутович

У свою чергу міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович відповів: "Відповідні польські установи досліджують прохання української сторони щодо відновлення дошки на Монастирі на могилі громадян України. Думаю, що ці справи будуть вирішуватися відповідними органами, бо це відбувається поза компетенціями МЗС".



Відновлення чи підміна?

Після такої двозначної заяви очільника польського зовнішньополітичного відомства великих надій на відновлення надмогильної плити не було. Однак вчора, в день початку офіційного візиту в Україну Аджея Дуди, у мережі з'являється фото нібито відновленої таблиці на горі Монастир.

 

Як видно із фото, таблиця зовсім не "відновлена", а підмінена: надписи на ній польською та українською, але найголовніше те, що зник надпис: "Полягли за вільну Україну", а також прізвища та імена бійців УПА.

Дуже складно зрозуміти, навіщо польська влада стирає з могили людей їх імена? Замість виправити ситуацію такі жести здатні тільки спричинити новий скандал.


Реакції

Ситуацію довкола підміни вже прокоментували українські дослідники та політики.

Так, зокрема Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович написав:

"П'ять років тому у Польщі вандали зруйнували пам'ятник на могилі вояків УПА на горі Монастир. Це був один з 19 (!) актів плюндрувань українських місць пам'яті на польських теренах за 2014-2019 роки....

Врешті щойно тепер напередодні візиту президента Дуди до нас на могилі з'явився пам'ятник. Але не відновлений, а новий, непогоджений з українською стороною. "Відновлювачі" загубили списки похованих повстанців, не спромоглися відтворити напис "поляглі за волю України".

І тепер цей брутальний крок, який є порушенням угоди між Україною та Польщею, представлятимуть як крок на зустріч. Українська влада може вдати, що не помітила зневаги і говорити про нормалізацію стосунків. Хоч мала б згадати про гідність і те, що справжні партнерські стосунки будуються лише на взаємній повазі".

Відреагував на ці події і заступник начальника управління – начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті УІНП Павло Подобєд:

"Напередодні офіційного візиту президента Польщі Анджея Дуди до Києва, на горі Монастир, що в Підкарпатському воєводстві, підмінили надгробок на українській військовій могилі.

На жаль, польсько-українські відносини у цій сфері далекі від ідеальних. Польські колеги боляче реагують на слова про партнерство і паритетність у питаннях політики національної пам'яті. Наразі паритет виглядає таким чином: Україна жадає відновлення одного зі знищених місць пам'яті в Польщі, в обмін на проведення польською стороною нових пошукових робіт в Україні, а отже, створення нових польських меморіальних об'єктів.

Здебільшого йдеться про Західну Україну. Станом на сьогодні існує щонайменше 93 пам'ятники та пам'ятні знаки в Польщі, присвячені діячам і подіям, що пов'язані з історією України та/або українського народу і були встановлені (відновлені) після 1990 р. Аналогічних польських об'єктів в Україні – щонайменше 231. Цифри говорять самі за себе.

Далеко не всі із українських і польських пам'ятників легальні. Кількість польських нелегальних об'єктів в рази перевищує кількість українських. На жаль, з кожним роком ситуація погіршується. Навіть тут заклики української сторони легалізувати українські і польські пам'ятники за принципом "всі на всі" не задовольняють наших партнерів....

Якщо підміна написів на надгробку була здійснена з дозволу польської влади – виникає небезпечний прецедент. Скажімо, чи означає це, що українська сторона в праві вчиняти дзеркально, зокрема щодо польських військових поховань на Личаківському кладовищі? Чи ми знову будемо просити, щоб всі українські пам'ятники в Польщі не ліквідовували в обмін на згоду маркувати прикордонні області України новими польським мілітарними меморіалами?"


Враховуючи ситуацію, що склалася, а також й те, що процес повернення/відновлення оригінальної таблиці на горі Монастир із зазначенням прізвищ та імен вояків УПА може знову розтягнутися на роки, ми вирішили відновити їм меморіал принаймі тут.

Ми опрацювали доступні джерела (за основу взято книгу - Місило Є. (упор.) Повстанські могили. Пропамятна книга впавших на полі слави вояків Української Повстанської Армії Захід-Сян) і звірили із наявними фото з мережі та змогли відновити 66 коротких біографій вояків УПА, що поховані на горі Монастир. Різниця у 4 додаткові особи, не 62, а 66, ймовірно, пов'зана із тим, що на момент встановлення пам'ятника у 2000 році не були доступні всі джерела.

Із надією на швидке відновлення надгробної плити бійців УПА сотні "Месники-2", що загинули у бою із НКВД, своєрідний пам'ятний меморіал про них пропонуємо тут:

  1. Артимович Григорій - "Армата", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 22 роки, (28 вересня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 2 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  2. Артимович Микола - "Артимець", "Ас", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 28 років, (8 грудня 1916 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 15 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  3. Білий Григорій - "Бас", ур. с. Гораєць Любачівського повіту, 25 років, (20 березня 1919 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 5 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  4. Бориско Ілько - "Бук", ур. с. Старе Село (присілок Липина) Любачівського повіту, 22 роки, (20 квітня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  5. Борівець Іван - "Береза", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 28 років, (28 січня 1917 — 2 березня 1945). Стрілець, зв'язковий 2-ї чоти сотні "Месники-2". У 1936—1938 рр. навчався в механічній школі у м. Перемишль. У 1938 р. мобілізований до польського війська, де служив у підрозділах артилерії та брав участь у німецько-польській війні 1939 р. Член ОУН з 1938 р., організатор УНС в рідному селі. З вересня 1944 р. в лавах УПА. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  6. Бучко Ілько - "Лис", ур. с. Грушів Любачівського повіту, 26 років, (1 лютого 1919 — 2 березня 1945). Стрілець, кулеметник, 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 8 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  7. Ванкевич Маркіян - "Вівчар", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 25 років, (19 лютого 1920 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 8 жовтня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  8. Вороняк Дмитро - "Орлик", ур. с. Суха Воля Любачівського повіту, 21 рік, (8 листопада 1923 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  9. Гавриляк Григорій - "Перо" (?), ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 22 роки, (8 квітня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець, санітар 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 січня 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  10. Гарасимович Михайло - "Курай" (?), "Курас" (?), "Курач" (?), ур. с. Старе Село (присілок Липина) Любачівського повіту, 22 роки, (10 жовтня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 14 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  11. Горбачевський Володимир - "Гак", ур. м. Олешичі Любачівського повіту, 37 років, (2 червня 1907 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти  сотні "Месники-2". У лавах УПА з 18 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  12. Гринишин Василь - "Купак", ур. с. Мервичі Жовківського повіту, тепер Львівська область, 38 років,  (18 листопада 1906 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 2 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  13. Гриняк Михайло - "Галушка", ур. с. Хотилюб Любачівського повіту, 19 років, (?).09.1925 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 5 квітня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  14. Гутинь Михайло - "Бульчак", ур. с. Диків Старий Любачівського повіту, 22 роки, (17 вересня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 7 травня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  15. Дмитришин Василь - "Дим", ур. с. Дениська Рава-Руського повіту, 24 роки, (11 січня 1921 — 2 березня 1945). Чотовий, командир 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 12 червня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  16. Дробецький Єфрин - "Максим", ур. с. Суха Воля Любачівського повіту, 23 роки, (15 січня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець, санітар 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.

  17. Зборовський Гриць - "Заруба", ур. с. Піддубці Рава-Руського повіту, тепер с. Піддубне Львівської області, 36 років, (20 вересня 1908 — 2 березня 1945). Інтендант сотні "Месники-2". У лавах УПА з 18 липня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  18. Зінко Микола - "Лісний", "Пізний", ур. с. Річки Рава-Руського повіту, тепер Жовківського району Львівської області, 24 роки, (23 квітня 1920 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти "Месники-2". У лавах УПА з 7 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  19. Іваненьо Атаназій - "(?)", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 21 рік, (?).1924— 2 березня 1945). Стрілець сотні "Месники-2". У лавах УПА з 2 листопада1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД в с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  20. Ігнаш Дмитро – "Новий", ур. с. Нова Гребля Любачівського повіту, 18 років, (?).1927 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 15 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  21. Карвацький Степан - "Комар", ур. с. Кам'янка Старе Село Рава-Руського повіту, тепер Старе Село Львівської області, 23 роки, (7 грудня 1921 — 2 березня 1945). Ройовий, командир рою 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  22. Клачко Микола - "Кріпак", ур. с. Німстів Любачівського повіту, 30 років, (9 листопада 1914 — 2 березня 1945). Ройовий, командир рою 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА від 14 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  23. Кобак Василь - "Коблик", ур. с. Жуків Любачівського повіту, 22 роки, (16 березня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти "Месники-2". У лавах УПА з 9 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  24. Кобрин Володимир - "Кіт", ур. м. Львів, 30 років, (28 серпня 1914 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 8 червня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  25. Козак Матвій - "Кір", ур. м. Любачів, 35 років, (17 серпня 1919 — 2 березня 1945). Ройовий, командир рою 2-ї чоти "Месники-2". У лавах УПА з 1 грудня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  26. Козій Григорій - "Козар", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 20 років, (1 лютого 1925 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 7 жовтня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  27. Козій Дмитро - "Клен", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 33 роки, (3 листопада 1911 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 20 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  28. Комар Дмитро - "Костій", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 22 роки, (10 серпня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 9 листопада 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  29. Кузьо Микола - "Кущак", ур. с. Німстів Любачівського повіту, 27 років, (18 листопада 1917 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 18 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  30. Кулочик Микола - "Ліщина", ур. с. Підберезя, 45 років, (?).1900 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні Месники-2. У лавах УПА з 25 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  31. Кунк Олекса – "Куб", ур. с. Милків Любачівського повіту, 21 рік, (5 березня 1923 — 2 березня 1945). Стрілець, розвідник 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 5 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  32. Курат Іван - "Гук", ур. с. Старе Село (присілок Липина) Любачівського повіту, 23 роки, (15 січня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 31 грудня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  33. Левкович Михайло - "(?)", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 21 рік, (?).1924 — 2 березня 1945). Стрілець сотні "Месники-2". У лавах УПА з 2 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД в с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  34. Литвин Михайло - "Шурай", ур. с. Борхів Любачівського повіту, тепер в гміні Олешичі, 16 років, (29 вересня 1928 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 29 вересня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  35. Лихач Дмитро - "Любас", ур. с. Суха Воля Любачівського повіту, 23 роки, (21 жовтня 1921 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2" У лавах УПА з 15 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  36. Лупач Осип - "Хомик", ур. с. Гійче Рава-Руського повіту, тепер у Жовківському районі Львівської області, 21 рік, (24 грудня 1923 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 24 квітня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  37. Мазур Олекса - "М'яч", ур. с. Карів Рава-Руського повіту, тепер Львівська область, 30 років, (3 квітня 1914 (?) — 2 березня 1945). Чотовий, командир 1-ї чоти сотні "Месники-2". Син Василя та Пелагії. Брат Григорія Мазура - "Калиновича". Був одружений. 1941 р.- учасник похідних груп ОУН. У лавах УПА від 17 липня 1944 р. Закінчив у 1944 р. старшинський вишкіл УПА. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  38. Митко Дмитро - "Козачук", ур. м. Любачів, 24 роки, (22 жовтня 1920 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти "Месники-2". У лавах УПА з 14 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  39. Молодівець Степан - "Махно", ур. с. Коровиця Лісова Любачівського повіту, 30 років, (23 липня 1914 — 2 березня 1945). Стрілець, санітар 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 23 січня 1945 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  40. Мудрий Михайло - "Крутій", ур. с. Діброва Любачівського повіту, 22 роки, (15 листопада 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 15 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  41. Панасик Іван - "Вулан", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 22 роки, (?).1923 — 2 березня 1945). Стрілець сотні "Месники-2". Член ОУН з 1942 р. Учасник УНС в рідному селі. У лавах УПА з 2 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД в с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  42. Паралюх Григорій - "(?)", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 21 рік, (?).1924 — 2 березня 1945). Стрілець сотні Месники-2. У лавах УПА з 2 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД в с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  43. Пилипцьо Іван - "(?)", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 21 рік, (?).1924 — 2 березня 1945). Стрілець сотні "Месники-2". У лавах УПА з 2 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД в с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  44. Піддубчишин Василь Тимофійович - "Пуд", ур. с. Карів Рава-Руського повіту, тепер Львівська область, 31 рік, (23 липня 1913 — 2 березня 1945). Бунчужний, командир рою 1-ї чоти сотні "Месники-2". Син Тимка та Анастазії. 1942—1943 рр. служив в українській поліції. У лавах УПА з 18 липня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  45. Піпка Петро – "Птах", ур. с. Німстів Любачівського повіту, 24 роки, (4 грудня 1920 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  46. Пушкар Микола - "Пень", ур. с. Вербиця Рава-Руського повіту, 39 років, (15 грудня 1905 — 2 березня 1945). Ройовий, командир рою 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  47. Рошко Іван - "Риба", ур. с. Башня Долішня Любачівського повіту, тепер в гміні Любачів, 20 років, (25 січня 1925 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 січня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  48. Савчук Володимир - "Орел", ур. с. Литовиж в Іваничівському районі Волинської області, 24 роки, (27 серпня 1920 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні Месники-2. У лавах УПА з 17 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в с. Монастир Любачівського повіту.

  49. Санайко Григорій - "Дуб", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 38 років, (5 березня 1916 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 9 жовтня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  50. Сидор Микола - "Суслик", ур. м. Рава-Руська, тепер Львівська область, 23 роки, (22 листопада 1921 — 2 березня 1945). Ройовий, командир рою 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 7 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  51. Скриль Степан - "Скрипка", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 20 років, (12 червня 1924 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти "Месники-2". У лавах УПА з 8 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  52. Скрипець Петро - "Сорока", ур. с. Диків Старий Любачівського повіту, 23 роки, (7 липня 1921 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА від 10 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  53. Сташко Іван - "Стецяк", ур. м. Любачів, 30 років, (16 липня 1914 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 7 квітня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  54. Судин Григорій - "Сад", ур. с. Люблинець Новий Любачівського повіту, 27 років, (1 січня 1918 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 15 вересня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  55. Фах Дмитро - "Медвідь", ур. с. Жуків Любачівського повіту, 19 років, (11 листопада 1925 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти "Месники-2". У лавах УПА з 20 серпня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  56. Ференц Микола - "Вільховий", ур. с. Башня Долішня Любачівського повіту, 27 років, (15 липня 1917 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 7 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  57. Ферніла (?) Михайло - "Левко", ур. с. Гута Стара Любачівського повіту, 17 років, (22 квітня 1927 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 31 грудня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  58. Фус Євген - "Різун", ур. с. Журавці Рава-Руського повіту, 19 років, (10 червня 1925 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 15 лютого 1945 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  59. Ханас Микола - "Харченко", ур. с. Опака Любачівського повіту, 20 років, (6 листопада 1924 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 10 листопада 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  60. Хомиця Михайло - "Хмара", ур. с. Башня Горішня Любачівського повіту, 20 років, (28 березня 1924 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  61. Ціп Олекса - "Цікай", ур. с. Грабовець Ярославського повіту, 23 роки, (11 квітня 1921 — 2 березня 1945). Стрілець, політвиховник 1-ї сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 квітня 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  62. Шавара Володимир - "Шрам", ур. с. Воля Велика Любачівського повіту, 22 роки, (15 липня 1922 — 2 березня 1945). Стрілець 2-ї чоти сотні Месники-2. У лавах УПА з 12 листопада 1944 р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  63. Шиманський Андрій - "Шолом", ур. с. Люблинець Старий Любачівського повіту, 21 рік, (10 лютого 1924 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 7 жовтня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  64. Шмір Теодор – "Зимний", ур. с. Улицько Рава-Руського повіту, тепер с. Середкевичі в Яворівському районі Львівської області, 19 років, (?).02.1926 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 4 лютого 1945 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  65. Юрейко Олекса –"Юрків", ур. с. Опака Любачівського повіту, 21 рік, (28 березня 1923 — 2 березня 1945). Стрілець, кулеметник 1-ї чоти "Месники-2". У лавах УПА з 28 березня 1944 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

  66. Ярема Дмитро - "Яцко", ур. с. Брусно Старе Любачівського повіту, 18 років, (6 липня 1926 — 2 березня 1945). Стрілець 1-ї чоти сотні "Месники-2". У лавах УПА з 1 лютого 1945 року. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Мриглоди Томашівського повіту. Похований у с. Монастир Любачівського повіту.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.