У Польщі вкотре знищили таблицю на могилі УПА. ФОТО

На горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Зірвано теж вишивані рушники з дерев, які восени у рамках вшанування померлих, що спочили у могилі, повісили польські активісти та представники інтелігенції.

Меморіальна дошка на могилі була присвячена воякам УПА – жителям навколішніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року, повідомляє видання "Наше Слово".

Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму
Фото надане Об'єднанням українців у Польщі

Факт знищення таблиці виявила людина, яка була на горі під час різдвяних свят, і надіслала фото до офісу Об'єднання українців у Польщі (ОУП) у Варшаві.

Невідомі зняли її (таблиця була розтрощена у 2015 році) і вкинули у яму. Це саме сталося з вишиваними рушниками, які 3 листопада на деревах, що знаходяться довкола могили, повісили польські активісти та представники інтелігенції.

Тоді в рамках акції на цвинтарях на Монастирі та Верхраті, близько двадцяти учасників, серед яких Данута Куронь, Ізабела Хруслінська, Рафал Сушек, звернулися зі закликом проти знищення українських місць пам'яті та проти агресії щодо українців. Також вони запросили на подію українців з Польщі та України, вихідців з Любачівщини і Надсяння.

Об'єднання українців у Польщі засудило цей акт вандалізму.

Стан могили на січень 2020 року
Стан могили на січень 2020 року
Фото надане Об'єднанням українців у Польщі


Це не перше знищення

Увічнення на Монастирі було встановлене законно, в результаті діалогу Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва (РОПБіМ) із представниками Об'єднання українців у Польщі та Всесвітнього об'єднання солдатів Армії крайової (Światowy Związek Żołnierzy Armii Krajowej).

На могилі знаходиться напис: "Загинули в боротьбі за Україну", затверджений покійним секретарем Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам'ятнику розміщені лише імена та прізвища, дати народження похоронених без жодних військових звань і символіки.

Стан могили на листопад 2019 року
Стан могили на листопад 2019 року
Фото: Касі Комар-Мацинської


Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

 

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті


У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.