У Запоріжжі відкрилась перша за час війни стаціонарна виставка

У Запоріжжі 3 березня відкрилася перша за час повномасштабної війни нова стаціонарна експозиція «Запоріжжя крізь віки: поступи героїчної історії»

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Це нова експозиція у "Музейних студіях. Місто за програми". Метою експозиції є презентація звитяжного минулого, запорізьких козаків і острова Хортиця, які є символами незламності та символами волелюбного духу", - розповіла завідувачка відділом науково-експозиційної роботи національного заповідника "Хортиця"  Світлана Копилова.

За словами працівників "Хортиці", перед ними стояло завдання створити експозицію в умовах воєнного стану і облаштувати експозиційний простір, не витративши при цьому грошей.

Найкращі предмети, які є у фондах "Хортиці", через війну довелось евакуювати. Тому під час створення експозиції використували переважно науково-допоміжний фонд. Проте є і оригінальні предмети - фрагмент амфори, акінак (меч), пращові камені, датовані скіфським періодом (V ст. до н.е). Це найстаріші предмети, які представлені на виставці. Вони всі були знайдені на Хортиці під час археологічних досліджень.

Також представлена реконструкція обладунків скіфського воїна, реконструкція козацьких прапорів XVII-XVIII ст. та оригінальні предмети зброї XVIII ст.

Крім того, на виставці створили фотозону з неоригінальних предметів козацького костюма XVIII ст.

Експозиція працюватиме з 10:00 до 16:00.

Відвідати її можна з середи до неділі. Понеділок та вівторок - вихідні. Вартість: для дітей, пенсіонерів, студентів - 15 грн, для дорослих - 30 грн.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.