На Київщині створять новий музей Марії Примаченко

У Києві презентували 3D-проєкт майбутнього музею Марії Примаченко в її рідному селі Болотня Київської області

Про це повідомляє "Укрінформ".

"Це не просто музей - це мистецький комплекс, куди можна буде приїхати та пожити. Там будуть номери, готуватимуть страви Марії, зокрема млинці, суп із цвітної капусти та варення. Також там проходитимуть різні заходи й майстер-класи", - сказала очільниця Maria Prymachenko Family Foundation Анастасія Примаченко.

За задумом архітекторки Вікторії Якушиної, комплекс споруд метафорично відображатиме "шлях Марії" і будуватиметься у вигляді гриви - мотиву, який мисткиня часто втілювала у своїх картинах.

Також очільниця фонду додала, що частину грошей на втілення проєкту планують зібрати на фандрейзинговій платформі "ukrainianbeasts", однак вже тривають пошуки партнерів для фінансування побудови музею.

"Першим нашим кроком був продаж картини на аукціоні у Венеції у межах Бієнале. Ми продали роботу на аукціоні за 110 тис. євро. І завдяки цьому першому внеску розпочинаємо роботу", - зазначила Примаченко.

Вона підкреслила, що попри те, що с. Болотня знаходиться близько до кордону з білоруссю, від спорудження музею фонд не відмовиться. 

Нагадаємо, що історико-краєзнавчий музей у селі Іванків на Київщині, де зберігалися картини Марії Примаченко, зруйнували війська рф 25 лютого 2022 року. Роботи мисткині вдалося врятувати.

Марія Примаченко — українська народна художниця в жанрі "наївного мистецтва", лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.