Культурні цінності з «Межигір’я» та «Сухолуччя» передадуть музеям, які пограбували росіяни

Книги, картини, ікони та інші культурні цінності з резиденції «Межигір’я» та мисливського будинку «Сухолуччя» передадуть у музеї, що постраждали від російської агресії

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Вилучені культурні цінності мають належати усім українцям. Збереження цих предметів для суспільства, їх вивчення й публічне представлення – абсолютний пріоритет нашої національної музейної політики. Ми плануємо передати предмети профільним музеям, зокрема тим, які зазнали руйнувань унаслідок російської агресії, та тим, які пограбували росіяни", – сказав очільник МКІП Олександр Ткаченко.

Повідомляється, що наразі стягнуті активи зберігаються в Національному художньому музеї України. Далі МКІП ухвалить рішення про передачу цінностей для постійного зберігання до конкретних закладів.

Так, вилучено картини, зокрема, "Вид Феодосії в місячну ніч" І. К. Айвазовського, "Вид на долину Аніо біля Тіволі" К. Моргенштерна. Також наявні книги, включно з Апостолом, виданим Іваном Федоровим в 1574 році, ікони ХІХ ст. "Богоматір Скоропослушниця", "Воскресіння Христове зі святами", "Богородиця Казанська", вази, дерев'яні скульптури, годинник підлоговий у стилі Людовіка ХV, виготовлений в 1765 році у Франції.

Також до власності держави перейшла монета із зображенням Хреста Єфросинії Полоцької та вставками зі штучного каміння, пам'ятна медаль "Образ Казанської Богоматері", набір пам'ятних медалей "В пам'ять 200-річчя перемоги у війні 1812 року", мощовик з мощами Святого Віктора, 61 лист "Спеціальної карти Європейської Росії" автора І.А. Стрельбицького, виконані в 1921 році в росії, горщик періоду Трипільської культури.

 

Теми

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.