На Прикарпатті планують відновити церкву з фільму «Тіні забутих предків». ВІДЕО

На Прикарпатті у селі Космач хочуть відновити знищену церкву Святої Параскеви, яку показав кінорежисер Сергій Параджанов у фільмі «Тіні забутих предків».

Про це в Івано-Франківську представникам ЗМІ розповів перший проректор Університету Короля Данила, доцент кафедри архітектури та містобудування Михайло Космій, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Найперше ми знайшли відео Зеновія Соколовського, і воно є унікальним, бо відображає церкву Святої Параскеви перед її знищенням. У нас триває науково-дослідна робота, і ми хочемо цю церкву відновити. Якщо вдасться її повністю відновити завдяки спонсорам, то ми це готові зробити. В іншому випадку, ми відновимо її у 3D-проекції. Студенти вже над цим працюють", – повідомив Космій.

За його словами, науковці університету оцифрували численні архівні матеріали, які стосуються храму Святої Параскеви. Найважливішим серед них вважають відео науковця та краєзнавця Зеновія Соколовського, яке презентували в Івано-Франківську.

"Цьому відео рівно 50 років. Тоді ми з дружиною після Львівської політехніки були у Космачі біля церкви Святої Параскеви, яка є у фільмі "Тіні забутих предків". Я відзняв цю гуцульську церкву з усіх боків. Тепер я працюю в Університеті Короля Данила, і разом зі своїми колегами архіви відтворили", – розповів Соколовський.

Він зауважив, що за ці 50 років до нього ніхто не звертався за відео та світлинами храму. Але тоді, щоб врятувати храм, Соколовський зробив обміри та проєкт, за якими споруду можна відновити. Втім, саме ця ініціатива стала причиною прослуховування та допитів у КҐБ, що змусило тоді молодого архітектора повернутися до Львова.

"Тоді влада не дала мені дозволу на ремонт та реставрацію цієї церкви. Мені говорили, що всі церкви в Україні будуть знесені, а на їхньому місці зведуть піонерські табори та будинки культури", – пригадує краєзнавець.

Нині відео Соколовського відновили в межах проєкту "Врятуймо скарби разом!", а його ініціативу підтримують не лише науковці, але й громада Космача.

"Адміністрація Космацької ОТГ, депутатський корпус і ми вже всі задумуємось, як відновити церкву за цими ескізами як музейний комплекс", – розповів на презентації голова Космацької ОТГ Дмитро Мохначук.

Він сподівається, що храм у Космачі відновлять і бодай раз на рік дозволять проводити там богослужіння. Водночас науковці вже побачили на відео ікони, місцезнаходження яких досі вважають загадкою.

 

Відомо, що храм Святої Параскеви був зведений у Космачі 1720 року. На Гуцульщині цю церкву називають ще "довбушівською" через легенду, яка розповідає про те, що кошти на її зведення дав легендарний Олекса Довбуш. Храм мав всі обриси гуцульської церкви: зведений з дерева, без жодного цвяха і вкритий гонтою. Цвяхи для кріплення, традиційно, тут заміняли тиблями. У 1773 році у храмі замінили іконостас.

Церква згоріла у 1982 році і на її місці виросло кладовище. Науковці вважають, що Параджанов врятував давній іконостас цієї церкви, коли забрав його для зйомок фільму "Тіні забутих предків" на кіностудію Довженка. Нині частина давнього іконостасу Космацької церкви зберігається в музеях Івано-Франківська.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.