На Прикарпатті планують відновити церкву з фільму «Тіні забутих предків». ВІДЕО

На Прикарпатті у селі Космач хочуть відновити знищену церкву Святої Параскеви, яку показав кінорежисер Сергій Параджанов у фільмі «Тіні забутих предків».

Про це в Івано-Франківську представникам ЗМІ розповів перший проректор Університету Короля Данила, доцент кафедри архітектури та містобудування Михайло Космій, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Найперше ми знайшли відео Зеновія Соколовського, і воно є унікальним, бо відображає церкву Святої Параскеви перед її знищенням. У нас триває науково-дослідна робота, і ми хочемо цю церкву відновити. Якщо вдасться її повністю відновити завдяки спонсорам, то ми це готові зробити. В іншому випадку, ми відновимо її у 3D-проекції. Студенти вже над цим працюють", – повідомив Космій.

За його словами, науковці університету оцифрували численні архівні матеріали, які стосуються храму Святої Параскеви. Найважливішим серед них вважають відео науковця та краєзнавця Зеновія Соколовського, яке презентували в Івано-Франківську.

"Цьому відео рівно 50 років. Тоді ми з дружиною після Львівської політехніки були у Космачі біля церкви Святої Параскеви, яка є у фільмі "Тіні забутих предків". Я відзняв цю гуцульську церкву з усіх боків. Тепер я працюю в Університеті Короля Данила, і разом зі своїми колегами архіви відтворили", – розповів Соколовський.

Він зауважив, що за ці 50 років до нього ніхто не звертався за відео та світлинами храму. Але тоді, щоб врятувати храм, Соколовський зробив обміри та проєкт, за якими споруду можна відновити. Втім, саме ця ініціатива стала причиною прослуховування та допитів у КҐБ, що змусило тоді молодого архітектора повернутися до Львова.

"Тоді влада не дала мені дозволу на ремонт та реставрацію цієї церкви. Мені говорили, що всі церкви в Україні будуть знесені, а на їхньому місці зведуть піонерські табори та будинки культури", – пригадує краєзнавець.

Нині відео Соколовського відновили в межах проєкту "Врятуймо скарби разом!", а його ініціативу підтримують не лише науковці, але й громада Космача.

"Адміністрація Космацької ОТГ, депутатський корпус і ми вже всі задумуємось, як відновити церкву за цими ескізами як музейний комплекс", – розповів на презентації голова Космацької ОТГ Дмитро Мохначук.

Він сподівається, що храм у Космачі відновлять і бодай раз на рік дозволять проводити там богослужіння. Водночас науковці вже побачили на відео ікони, місцезнаходження яких досі вважають загадкою.

 

Відомо, що храм Святої Параскеви був зведений у Космачі 1720 року. На Гуцульщині цю церкву називають ще "довбушівською" через легенду, яка розповідає про те, що кошти на її зведення дав легендарний Олекса Довбуш. Храм мав всі обриси гуцульської церкви: зведений з дерева, без жодного цвяха і вкритий гонтою. Цвяхи для кріплення, традиційно, тут заміняли тиблями. У 1773 році у храмі замінили іконостас.

Церква згоріла у 1982 році і на її місці виросло кладовище. Науковці вважають, що Параджанов врятував давній іконостас цієї церкви, коли забрав його для зйомок фільму "Тіні забутих предків" на кіностудію Довженка. Нині частина давнього іконостасу Космацької церкви зберігається в музеях Івано-Франківська.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".