Створено Центр історіографії та теорії мистецтва

Місією Центру є ініціювання, здійснення, підтримка і промоція досліджень історіографії та теорії мистецтва

Про це йдеться на Facebook-сторінці Центру історіографії та теорії мистецтв.

Засновниками Центру є історики Стефанія Демчук та Ілля Левченко. Наразі Центр історіографії та теорії мистецтв перебуває в процесі оформлення ГО.

Центр історіографії та теорії мистецтв:

− сприяє дослідженням історіографії та теорії мистецтва, провадженню результатів цих досліджень у наукові та освітні процеси в Україні та за кордоном;

− посилює співпрацю між окремими дослідниками, інституціями та видавцями в України та за її межами;

− організовує конференції, воркшопи, семінари, публічні лекції, презентації та інші заходи, що сприятимуть дослідженню та промоції історіографії та теорії мистецтва в Україні;

− супроводжує у публікації наукових, методичних та науково-популярних робіт релевантної тематики;

− займається перекладами та публікацією українською мовою впливових у фаховому середовищі текстів із теорії та історії мистецтв;

− популяризує знання щодо української історіографії та теорії мистецтв.

Як можна долучитися до роботи Центру чи дізнатися про нього більше?

Пропозиції щодо співпраці: Стефанія Демчук stephanierom07@gmail.com

Комунікації: Ілля Левченко levchenko@knu.ua  

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.