Парк Багряного і Літературний сквер: кияни проголосували за перейменування ще 27 топонімів

У застосунку «Київ Цифровий» завершилося голосування щодо перейменування 27 вулиць і скверів

Про це пише видання Читомо.

Серед нових топонімів зокрема Літературний сквер, вулиця Майка Йогансена та парк Івана Багряного.

Загалом кияни підтримали такі нові назви:

  • Повітрофлотський проспект і вулиця – Повітрянофлотський проспект і Повітрянофлотська вулиця (цей варіант рекомендувала експертна комісія, його обрали 62% (вулиця) і 38% (проспект);
  • проспект Правди – Європейського Союзу (44%, рекомендувала експертна комісія);
  • сквер імені Чкалова – Літературний (42%, рекомендовано експертною комісією);
  • вулиця Салтикова-Щедріна – вулиця Сергія Миронова (34%, рекомендовано комісією, водночас 31% отримав варіант "Дмитра Донцова").
  • 1-й провулок Крилова – Бахмутський (75%, рекомендувала комісія);
  • 2-й провулок Крилова – Джмелиний (58%, рекомендувала комісія);
  • 3-й провулок Крилова – Щучий (48%, рекомендувала експертна комісія);
  • вулиця Лермонтовська – Сергія Виноградського (29%, рекомендувала комісія, також 26% за варіант "Володимира Турця");
  • вулиця Пржевальського – Володимира Кубійовича (29%, рекомендувала комісія, 24% – Андрія Норова);
  • парк імені Генерала Потапова – парк Гетьмана Петра Дорошенка (28%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Комбінатна – Дениса Рачінського (36%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Отто Шмідта – Володимира Мономаха (51%, рекомендувала комісія);
  • парк імені Пушкіна – Івана Багряного (36%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Совхозна – Дунайська (48%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Бажова – Сергія Набоки (31%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Михайла Драгомирова – Андрія Верхогляда (69%, рекомендувала комісія).
  • провулок Ватутінський – Зазимський (54%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Спартаківська – Бахчисарайська (59%, рекомендувала комісія);
  • сквер імені Феодори Пушиної – Воїнів ОУН (46%, рекомендувала комісія, також 41% набрав варіант "Героїв Ірпеня");
  • сквер Трудової слави – Павла Горянського (38%, а 37%  – Святослава Шрамченка);
  • вулиця Гвардійська – Карпатської Січі (74%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Миколи Краснова – Гетьмана Кирила Розумовського (45%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Травнева – Качина (71%);
  • вулиця Олександра Блока – Майка Йогансена (21%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Маяковського – Тараса Коваля (32%, рекомендувала комісія, 28% "за" Юрія Дрогобича). Тарас Коваль – військовослужбовець 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, захисник Донецького аеропорту, оборонець Києва.
  • парк "Таращанець" – Таврійський (39%, рекомендувала комісія)

Наразі у столиці вже перейменували 288 міських об'єктів.  

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.