В окупованому Мелітопелі з'явиться вулиця Дар'ї Дугіної

Одну із вулиць окупаційна влада Мелітополя планує назвати іменем російської пропагандистки Дар'ї Дугіної

Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на прес-службу Громадської палати Росії.

Члени відомства схвалили ініціативу щодо появи у місті Мелітополь Запорізької області вулиці на честь Дарії Дугіної. Мовляв, раніше цю пропозицію висунули самі ж мешканці.

"Присвоєння однієї з вулиць міста імені Дар'ї Дугіної – абсолютно логічне та справедливе рішення. Саме Мелітополь став останнім звільненим Росією містом, яке філософ встигла відвідати до варварського вбивства СБУ", — написано у повідомленні.

Нагадаємо, що Дар'я Дугіна — російська журналістка, радіоведуча та пропагандистка, донька ідеолога "русского міра" Олександра Дугіна. Загинула Дугіна в ніч на 21 серпня 2022 року, внаслідок вибуху автомобіля поблизу селища Великі Вязьоми у Підмосков'ї.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.