У Києві вулицю Льва Толстого перейменували на Гетьмана Павла Скоропадського

Київрада перейменувала ще 16 вулиць та проспектів столиці, назви яких пов'язані з Росією чи радянським минулим

Про це повідомив історик, голова експертної топонімічної комісії м. Києва Олександр Алфьоров.

"Нарешті в Столиці є три великі та важливі для нашої історії вулиці: Грушевського, Петлюри та Скоропадського. Саме це і є державницька позиція – об'єднати та гідно вшанувати постаті, які боролись за Україну. Не протиставляти їх один-одному, а гідно вшанувати! Одночасно, це перейменування демонструє шанобливу повагу спадкоємців, адже 15 травня ми відзначатимемо 150 річницю з дня народження Павла Скоропадського!", - написав у своєму дописі Олександр Алфьоров.

Сама ж площа Льва Толстого була перейменована на площу Українських Героїв. Крім того, в Києві з'явився проспект Леоніда Каденюка та Георгія Нарбута.

"Я дуже сподіваюсь, що інші українські міста візьмуть за зразок справу з перейменувань у Києві. Так, саме наша комісія, визначила відкидати постсовєтську сірому- всі от ті "П.Полуботка", "Д.Галицького". Ми визначили, що в назвах вулиць має бути і титулатура – гетьман, князь. Бо це підсвідомо формує у громадян відчуття глибини нашої історії. Назви наших вулиць мають вертикально маркувати нашу ідентичність", - зазначив історик.

Зокрема, нові назви отримали:

Шевченківський район:

  • вулиця Льва Толстого – вулиця Гетьмана Павла Скоропадського;
  • площа Льва Толстого – площа Українських Героїв;
  • вулиця Сім'ї Хохлових – вулиця Ґарета Джонса.

Подільський район:

  • вулиця Тагільська – вулиця Оксани Мешко.

Дніпровський район:

  • проспект Юрія Гагаріна – проспект Леоніда Каденюка;
  • проспект Визволителів – проспект Георгія Нарбута;
  • бульвар Перова – проспект Воскресенський.

Голосіївський район:

  • вулиця Москвіна та провулок Москвіна – вулиця Івана Фірцака та провулок Івана Фірцака відповідно;
  • вулиця Столєтова – вулиця Уласа Самчука;
  • вулиця П'ятигорська – вулиця Альпійська;
  • вулиця Маршальська – вулиця Галини Севрук.

Деснянський район:

  • вулиця Космонавта Волкова – вулиця Космонавта Поповича;
  • вулиця Марини Цвєтаєвої – вулиця Олександри Екстер.

Печерський район:

  • вулиця Добролюбова – вулиця Володимира Короткевича.

Солом'янський район:

  • вулиця Суздальська – вулиця Олекси Гірника.
 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.