У Києві вулицю Льва Толстого перейменували на Гетьмана Павла Скоропадського

Київрада перейменувала ще 16 вулиць та проспектів столиці, назви яких пов'язані з Росією чи радянським минулим

Про це повідомив історик, голова експертної топонімічної комісії м. Києва Олександр Алфьоров.

"Нарешті в Столиці є три великі та важливі для нашої історії вулиці: Грушевського, Петлюри та Скоропадського. Саме це і є державницька позиція – об'єднати та гідно вшанувати постаті, які боролись за Україну. Не протиставляти їх один-одному, а гідно вшанувати! Одночасно, це перейменування демонструє шанобливу повагу спадкоємців, адже 15 травня ми відзначатимемо 150 річницю з дня народження Павла Скоропадського!", - написав у своєму дописі Олександр Алфьоров.

Сама ж площа Льва Толстого була перейменована на площу Українських Героїв. Крім того, в Києві з'явився проспект Леоніда Каденюка та Георгія Нарбута.

"Я дуже сподіваюсь, що інші українські міста візьмуть за зразок справу з перейменувань у Києві. Так, саме наша комісія, визначила відкидати постсовєтську сірому- всі от ті "П.Полуботка", "Д.Галицького". Ми визначили, що в назвах вулиць має бути і титулатура – гетьман, князь. Бо це підсвідомо формує у громадян відчуття глибини нашої історії. Назви наших вулиць мають вертикально маркувати нашу ідентичність", - зазначив історик.

Зокрема, нові назви отримали:

Шевченківський район:

  • вулиця Льва Толстого – вулиця Гетьмана Павла Скоропадського;
  • площа Льва Толстого – площа Українських Героїв;
  • вулиця Сім'ї Хохлових – вулиця Ґарета Джонса.

Подільський район:

  • вулиця Тагільська – вулиця Оксани Мешко.

Дніпровський район:

  • проспект Юрія Гагаріна – проспект Леоніда Каденюка;
  • проспект Визволителів – проспект Георгія Нарбута;
  • бульвар Перова – проспект Воскресенський.

Голосіївський район:

  • вулиця Москвіна та провулок Москвіна – вулиця Івана Фірцака та провулок Івана Фірцака відповідно;
  • вулиця Столєтова – вулиця Уласа Самчука;
  • вулиця П'ятигорська – вулиця Альпійська;
  • вулиця Маршальська – вулиця Галини Севрук.

Деснянський район:

  • вулиця Космонавта Волкова – вулиця Космонавта Поповича;
  • вулиця Марини Цвєтаєвої – вулиця Олександри Екстер.

Печерський район:

  • вулиця Добролюбова – вулиця Володимира Короткевича.

Солом'янський район:

  • вулиця Суздальська – вулиця Олекси Гірника.
 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.