Парк Багряного і Літературний сквер: кияни проголосували за перейменування ще 27 топонімів

У застосунку «Київ Цифровий» завершилося голосування щодо перейменування 27 вулиць і скверів

Про це пише видання Читомо.

Серед нових топонімів зокрема Літературний сквер, вулиця Майка Йогансена та парк Івана Багряного.

Загалом кияни підтримали такі нові назви:

  • Повітрофлотський проспект і вулиця – Повітрянофлотський проспект і Повітрянофлотська вулиця (цей варіант рекомендувала експертна комісія, його обрали 62% (вулиця) і 38% (проспект);
  • проспект Правди – Європейського Союзу (44%, рекомендувала експертна комісія);
  • сквер імені Чкалова – Літературний (42%, рекомендовано експертною комісією);
  • вулиця Салтикова-Щедріна – вулиця Сергія Миронова (34%, рекомендовано комісією, водночас 31% отримав варіант "Дмитра Донцова").
  • 1-й провулок Крилова – Бахмутський (75%, рекомендувала комісія);
  • 2-й провулок Крилова – Джмелиний (58%, рекомендувала комісія);
  • 3-й провулок Крилова – Щучий (48%, рекомендувала експертна комісія);
  • вулиця Лермонтовська – Сергія Виноградського (29%, рекомендувала комісія, також 26% за варіант "Володимира Турця");
  • вулиця Пржевальського – Володимира Кубійовича (29%, рекомендувала комісія, 24% – Андрія Норова);
  • парк імені Генерала Потапова – парк Гетьмана Петра Дорошенка (28%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Комбінатна – Дениса Рачінського (36%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Отто Шмідта – Володимира Мономаха (51%, рекомендувала комісія);
  • парк імені Пушкіна – Івана Багряного (36%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Совхозна – Дунайська (48%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Бажова – Сергія Набоки (31%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Михайла Драгомирова – Андрія Верхогляда (69%, рекомендувала комісія).
  • провулок Ватутінський – Зазимський (54%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Спартаківська – Бахчисарайська (59%, рекомендувала комісія);
  • сквер імені Феодори Пушиної – Воїнів ОУН (46%, рекомендувала комісія, також 41% набрав варіант "Героїв Ірпеня");
  • сквер Трудової слави – Павла Горянського (38%, а 37%  – Святослава Шрамченка);
  • вулиця Гвардійська – Карпатської Січі (74%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Миколи Краснова – Гетьмана Кирила Розумовського (45%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Травнева – Качина (71%);
  • вулиця Олександра Блока – Майка Йогансена (21%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Маяковського – Тараса Коваля (32%, рекомендувала комісія, 28% "за" Юрія Дрогобича). Тарас Коваль – військовослужбовець 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, захисник Донецького аеропорту, оборонець Києва.
  • парк "Таращанець" – Таврійський (39%, рекомендувала комісія)

Наразі у столиці вже перейменували 288 міських об'єктів.  

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.