Парк Багряного і Літературний сквер: кияни проголосували за перейменування ще 27 топонімів

У застосунку «Київ Цифровий» завершилося голосування щодо перейменування 27 вулиць і скверів

Про це пише видання Читомо.

Серед нових топонімів зокрема Літературний сквер, вулиця Майка Йогансена та парк Івана Багряного.

Загалом кияни підтримали такі нові назви:

  • Повітрофлотський проспект і вулиця – Повітрянофлотський проспект і Повітрянофлотська вулиця (цей варіант рекомендувала експертна комісія, його обрали 62% (вулиця) і 38% (проспект);
  • проспект Правди – Європейського Союзу (44%, рекомендувала експертна комісія);
  • сквер імені Чкалова – Літературний (42%, рекомендовано експертною комісією);
  • вулиця Салтикова-Щедріна – вулиця Сергія Миронова (34%, рекомендовано комісією, водночас 31% отримав варіант "Дмитра Донцова").
  • 1-й провулок Крилова – Бахмутський (75%, рекомендувала комісія);
  • 2-й провулок Крилова – Джмелиний (58%, рекомендувала комісія);
  • 3-й провулок Крилова – Щучий (48%, рекомендувала експертна комісія);
  • вулиця Лермонтовська – Сергія Виноградського (29%, рекомендувала комісія, також 26% за варіант "Володимира Турця");
  • вулиця Пржевальського – Володимира Кубійовича (29%, рекомендувала комісія, 24% – Андрія Норова);
  • парк імені Генерала Потапова – парк Гетьмана Петра Дорошенка (28%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Комбінатна – Дениса Рачінського (36%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Отто Шмідта – Володимира Мономаха (51%, рекомендувала комісія);
  • парк імені Пушкіна – Івана Багряного (36%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Совхозна – Дунайська (48%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Бажова – Сергія Набоки (31%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Михайла Драгомирова – Андрія Верхогляда (69%, рекомендувала комісія).
  • провулок Ватутінський – Зазимський (54%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Спартаківська – Бахчисарайська (59%, рекомендувала комісія);
  • сквер імені Феодори Пушиної – Воїнів ОУН (46%, рекомендувала комісія, також 41% набрав варіант "Героїв Ірпеня");
  • сквер Трудової слави – Павла Горянського (38%, а 37%  – Святослава Шрамченка);
  • вулиця Гвардійська – Карпатської Січі (74%, рекомендувала комісія).
  • вулиця Миколи Краснова – Гетьмана Кирила Розумовського (45%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Травнева – Качина (71%);
  • вулиця Олександра Блока – Майка Йогансена (21%, рекомендувала комісія);
  • вулиця Маяковського – Тараса Коваля (32%, рекомендувала комісія, 28% "за" Юрія Дрогобича). Тарас Коваль – військовослужбовець 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, захисник Донецького аеропорту, оборонець Києва.
  • парк "Таращанець" – Таврійський (39%, рекомендувала комісія)

Наразі у столиці вже перейменували 288 міських об'єктів.  

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.