IN MEMORIAM: На фронті загинув екс-нардеп Олег Барна

На війні загинув народний депутат Верховної ради 8 скликання Олег Барна. 18 квітня екснардепові мало виповнитися 56 років.

Про це повідомили начальник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олексій Дмитрашківський у Facebook та нардеп від БПП Ірина Геращенко у Facebook.

"Для Олега світ ділився на чорно-біле, без напівтонів. На свій — чужий, українець —запроданець. Дуже любив батьків, дружину, дітей, брата, друзів. І Україну! Понад усе. Диванні "воюваки" дуже люблять кричати, що депутати не воюють. Олег загинув на Донбасі. Він служив в піхоті. Не в елітних військах, а в найважчих і найважливіших підрозділах", — написала Ірина Геращенко.

Олег Барна народився 18 квітня 1967 року в селі Нагірянка Чортківського району в родині вчителів. За освітою був менеджер системи освіти та юрист. Барна був народним депутатом восьмого скликання від "Блоку Петра Порошенка" (нині "Європейська солідарність").

Брав участь у студентському голодуванні у Києві, відомому як "Революція на граніті". Активний учасник Євромайдану в Чортківському районі на Тернопільщині та у Києві. Отримав поранення в голову та вибите праве плече під час протистоянь 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку.

У липні 2014 року добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, боєць 128-мої окремої гірськопіхотної бригади, командир мінометного розрахунку. З початком російського вторгнення в Україну 2022 року пішов добровольцем у військкомат, а з 25 лютого був зарахований на посаду командира гранатометного відділення. Був сержантом у 68-й окремій єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша.

Відомим Барна став 11 грудня 2015 року, коли спробував винести з трибуни парламенту тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка. За цей вчинок нардепа виключили із БПП, але 29 березня 2016 року повернули.

З перших днів російського вторгнення він добровольцем пішов на фронт.

 

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.

Вінстон Черчилль: "Совєтська загроза вже замінила собою нацистського ворога…"

На тлі 80-ї річниці завершення Другої світової війни варто згадати про одну з ключових постатей тих подій – прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Спенсера Черчилля – харизматичного політика, який понад усе в своєму житті нероздільно й повсякчас дбав про свій власний престиж та престиж Великої Британії, а перемогу над її ворогами вважав своєю власною справою, зумівши реалізувати з блискавичною енергійністю свою дитячу мрію – за умови можливості мати два життя – одне прожити як політик, друге – як воєначальник.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.