У Нижніх Сірогозах окупанти відкрили пам’ятник Леніну

У селищі Нижні Сірогози, що знаходися на тимчасово окупованій території Херсонщини, 24 квітня колаборанти урочисто відкрили пам’ятник Леніну.

Про це повідомляє журналіст Олег Батурін.

У Нижніх Сірогозах подію приурочили до дня народження Леніна. На "подію" зігнали учнів захоплених окупантами ліцеїв.

Привітала зібрання з цією "подією" славнозвісна "директорка" Новоолександрівської школи Олена Видра. Колаборантка прочитала вірш Твардовського "Ленин и печник". Також вірші про Леніна декламували учні 9, 10 та 11 класів. Верхньосірогозької та Нижньосірогозької шкіл. А завершили захід покладанням квітів до ніг "реанімованого" вождя.

До 27 листопада 2015 року пам'ятник Леніну в Нижніх Сірогозах стояв на площі перед Нижньосірогозьким районним будинком культури. Після демонтажу і скульптуру, і постамент перевезли до одного зі складів Нижньосірогозького "Райсількомунгоспу". 

Колаборанти розпочали підготовчі роботи по встановленню пам'ятника в середині березня цього року. Спочатку демонтували залишки постаменту пам'ятного знаку учасникам АТО, а 21 березня розпочали заливати фундамент під новий постамент.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.