На сайті президента з'явилась петиція "Про встановлення Дня Героїв"

В тексті петиції пропонується встановити День героїв на 23 травня.

На сайті президента України 25 квітня було офіційно зареєстровано петицію "Про встановлення Дня Героїв", її автором є Леонтій Шипілов. Петиція створена з ініціативи Організації українських націоналістів (бандерівців).

"Споконвіків українці шанують своїх героїв. Тих, які своєю кров'ю жертвували для захисту рідного краю. Князь Святослав Хоробрий, козацький полковник Іван Богун, адвокат Микола Міхновський, полковник Євген Коновалець, журналіст Симон Петлюра, молодший лейтенант Дмитро Коцюбайло "Да Вінчі" були героями. Вони хотіли жити і творити, для себе, для родини, для України. Але кожного з них покликав Меч захисту Батьківщини. І кожен з них був змушений покинути свою справу, свою родину і битися. За захист родини і захист Батьківщини.

Битися і загинути, кожен на своєму рубежі. Як оборонець Батурина 1708 року гарматний осавул Фрідріх фон Кенігсек, як засновник у 1919 році Морської піхоти України Михайло Білинський, як Олександр Мацієвський, снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТРО Чернігівської області.
Кожен з них був вірний присязі, не відступив з поля бою, і увійшов в історію. Як і міріади інших, незнаних і невідомих вояків. Які тримали і які тримають Щит Батьківщини. Кожен з них потребує належного вшанування", - йдеться в тексті петиції.

Автори звертаються до президента із закликом щодо встановлення Дня Героїв, який вже понад 72 роки традиційно відзначається українцями 23 травня щороку, задля вшанування подвигів оборонців рідного краю.

Для досягнення результату петиції потрібно набрати 25 тисяч голосів.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.