У віці 102 роки помер колишній охоронець нацистського концтабору Заксенхаузен

У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який минулого року отримав тюремний термін.

Про це УНН повідомляє з посиланням на BBC.

"У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який отримав тюремний термін у рекордно похилому віці: йому було 102 роки", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що сам Шютц до кінця заперечував, що був есесівцем і охоронцем табору.

Проте минулого червня суд засудив його до п'яти років в'язниці, визнавши доведеним, що він у 1942-1945 роках служив охоронцем табору Заксенхаузен під Берліном і був пособником у вбивстві трьох із половиною тисяч осіб. Шютц подав апеляцію до Федерального суду Німеччини.

Повідомляють, що ім'я і дата народження Шютца були знайдені в документах СС, але він все одно стверджував, що не був есесівцем і не служив в охороні табору, а працював під час війни на фермі.

Суд, проте, дійшов висновку, що Шютц все ж служив у концтаборі і свідомо і добровільно брав участь у масовому знищенні людей.

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.