У віці 102 роки помер колишній охоронець нацистського концтабору Заксенхаузен

У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який минулого року отримав тюремний термін.

Про це УНН повідомляє з посиланням на BBC.

"У Німеччині помер колишній охоронець нацистського концтабору Йозеф Шютц, який отримав тюремний термін у рекордно похилому віці: йому було 102 роки", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що сам Шютц до кінця заперечував, що був есесівцем і охоронцем табору.

Проте минулого червня суд засудив його до п'яти років в'язниці, визнавши доведеним, що він у 1942-1945 роках служив охоронцем табору Заксенхаузен під Берліном і був пособником у вбивстві трьох із половиною тисяч осіб. Шютц подав апеляцію до Федерального суду Німеччини.

Повідомляють, що ім'я і дата народження Шютца були знайдені в документах СС, але він все одно стверджував, що не був есесівцем і не служив в охороні табору, а працював під час війни на фермі.

Суд, проте, дійшов висновку, що Шютц все ж служив у концтаборі і свідомо і добровільно брав участь у масовому знищенні людей.

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.