Редактор "Історичної правди" Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка

Редактор і співзасновник "Історичної правди", історик, журналіст Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам’яті" 2023 року

Про це Олександр Зінченко повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

"Дякую Леонід Фінберг за теплі і не зовсім заслужені слова! Капітулі та родині Леся Танюка за відзнаку! Олені Стяжкіній - за підтримку! Тетяна Терен - за фото! І принагідно вітаю навзаєм!", - йдеться у повідомленні.

Лауреатами премії імені Леся Танюка стали також журналістка Тетяна Терен, кінознавиця Лариса Брюховецька та історик Володимир Сергійчук.

Вручення премії відбулося у Центрі Леся Курбаса в Києві.

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та видавництвом "Дух і Літера". Вона присуджується щороку літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям незалежно від місця проживання за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції.

До кладу журі, яке висуває кандидатів на вручення премії, входять мистецтвознавиця й очільниця центру Курбаса Неллі Корнієнко, журналіст і ведучий Андрій Куликов, режисери Сергій Маслобойщиков та Сергій Буковський, письменниця Олена Стяжкіна, видавець Леонід Фінберг та інші.

 

 

Теми

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.