Редактор "Історичної правди" Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка

Редактор і співзасновник "Історичної правди", історик, журналіст Олександр Зінченко став лавреатом премії імені Леся Танюка "За збереження історичної пам’яті" 2023 року

Про це Олександр Зінченко повідомив на своїй фейсбук-сторінці.

"Дякую Леонід Фінберг за теплі і не зовсім заслужені слова! Капітулі та родині Леся Танюка за відзнаку! Олені Стяжкіній - за підтримку! Тетяна Терен - за фото! І принагідно вітаю навзаєм!", - йдеться у повідомленні.

Лауреатами премії імені Леся Танюка стали також журналістка Тетяна Терен, кінознавиця Лариса Брюховецька та історик Володимир Сергійчук.

Вручення премії відбулося у Центрі Леся Курбаса в Києві.

Премія імені Леся Танюка "За збереження історичної пам'яті" заснована 2018 року Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, Національним центром театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та видавництвом "Дух і Літера". Вона присуджується щороку літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям незалежно від місця проживання за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції.

До кладу журі, яке висуває кандидатів на вручення премії, входять мистецтвознавиця й очільниця центру Курбаса Неллі Корнієнко, журналіст і ведучий Андрій Куликов, режисери Сергій Маслобойщиков та Сергій Буковський, письменниця Олена Стяжкіна, видавець Леонід Фінберг та інші.

 

 

Теми

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.