Український дисидент отримає міжнародну нагороду

У четвер, 17 листопада, о 21:00 на телеканалі Суспільне Культура розпочнеться пряма трансляція церемонії вручення чеської "Нагороди Пам'яті народів", якою щорічно, з 2010 року, вшановують видатних борців з тоталітаризмом.
Мета нагородження — розповісти історію своєї країни, через її борців та борчинь.

 

Цього року вперше нагороду отримає і лауреат з України. Ним став дисидент Мирослав Маринович. Він український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінкської групи, організатор амністерського руху в Україні, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові.

Подія відбудеться у Національному театрі у Празі. Коментуватимуть прямий ефір урочистої церемонії телеведуча Суспільне Культура Софія Челяк і правозахисник Володимир Бєглов.

Організаторами події є освітня громадська організація "Post Bellum", заснована чеськими журналістами та істориками. Співорганізатори події — суспільний мовник Чехії — телеканал ČT24.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.