Оприлюднено короткий список претендентів на нагороду AATSEEL

Американська асоціація вчителів слов’янських і східноєвропейських мов (AATSEEL) опублікувала претендентів на власну відзнаку

Американська асоціація вчителів слов'янських і східноєвропейських мов (AATSEEL) — це академічна організація, заснована в 1941 році, видає науковий часопис Slavic and East European Journal та присуджує премію за публікації у сфері славістики та східноєвропейський студій.

 

У 2022 році на премію претендують:

Найкраща перша книга:

  • On Russian Soil: Myth and Materiality by Mieka Erley (Cornell University Press, 2021)
  • Love for Sale: Representing Prostitution in Imperial Russia by Colleen Lucey (Cornell University Press, 2021)
  • All Future Plunges to the Past: James Joyce in Russian Literature by José Vergara (Northern Illinois University Press, 2021)

    Найкраща книга з літературознавства:

  • Eurasia without Borders: The Dream of a Leftist Literary Commons, 1919–1943 by Katerina Clark (Harvard University Press, 2021)
  • Nikolai Gogol: Performing Hybrid Identity by Yuliya Ilchuk (University of Toronto Press, 2021)
  • Internationalist Aesthetics: China and Early Soviet Culture by Edward Tyerman (Columbia University Press, 2021)

    Найкраща книга з культурології:

  • Men Out of Focus by Marko Dumancic (Toronto University Press, 2021)
  • Survival as Victory: Ukrainian Women in the Gulag by Oksana Kis (Harvard University Press, 2021)
  • Contested Russian Tourism: Cosmopolitanism, Nation, and Empire in the Nineteenth Century by Susan Layton (Academic Studies Press, 2021)

    Найкраще редагування колективної монографії:

  • Russian TV Series in the Era of Transition: Genres, Technologies, Identities. Edited by Alexander Prokhorov, Elena Prokhorova, and Rimgaila Salys (Academic Studies Press, 2021)
  • Theory in the "Post" Era: A Vocabulary for the 21st-Century Conceptual Commons. Edited by Alexandru Matei, Christian Moraru, and Andrei Terian (Bloomsbury, 2021)
  • The Palgrave Handbook of Russian Thought. Edited by Marina Bykova, Michael Forster and Lina Steiner (Palgrave Macmillan, 2021)

    Найкращий переклад англійською:

  • Here in Our Auschwitz and Other Stories by Tadeusz Borowski. Translated from the Polish by Madeline G. Levine (Yale University Press, 2021)
  • Lady Macbeth of Mtsensk: Selected Stories of Nikolai Leskov by Nikolai Leskov. Translated from the Russian by Donald Rayfield, Robert Chandler, William Edgerton (New York Review Books, 2020)
  • Temptation by János Székely translated from Hungarian by Mark Baczoni (New York Review Books, 2020)

    Найкраща книга з лінгвістики:

  • Corpus Approaches to Language, Thought and Communication by Wei-lun Lu, Naděžda Kudrnáčová, Laura A. Janda (John Benjamins, 2021)
  • Language Contact in the Territory of the Former Soviet Union. Editors Diana Forker, Lenore A. Grenoble (John Benjamins, 2021)
  • Linguistics: Microvariation in the South Slavic Noun Phrase by Steven Franks (Slavica, 2021)

    Найкраща книга з педагогіки:

  • Decoding the 1920s: A Reader for Advanced Learners of Russian by Nila Friedberg (Portland State University Library, 2021)
  • Etazhi: Second Year Russian Language and Culture by Evgeny Dengub and Susanna Nazarova (Georgetown University Press, 2021)
  • Transformative Language Learning and Teaching by Betty Lou Leaver, Dan Davidson, and Christine Campbell (Cambridge University Press, 2021)

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.