Перевірку щодо наявності плагіату в докторській дисертації ексочільниці Музею Голодомору продовжили до 14 травня

19 квітня Нацагентство з питань забезпечення якості освіти (НАЗЯВО) повідомило, що потрібно більше часу на вивчення питання плагіату у докторській дисертації ексдиректорки Музею Голодомору Олесі Стасюк.

Про це повідомили на офіційному сайті Нацагентства з питань забезпечення якості освіти.

"Однією зі скарг, що перебуває на розгляді Комітету, є скарга щодо виявлення в докторській дисертації Олесі Стасюк "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР" фактів порушення академічної доброчесності.

Оскільки предметом дослідження скарги є не лише академічний плагіат, але й фабрикація і фальсифікація, справа потребує більш ґрунтовного дослідження та залучення зовнішніх вузькоспеціальних фахівців та висновків наукових інституцій. У ході дослідження зазначеної справи Національне агентство звернулось до 13 закладів та установ, а також галузевої експертної ради за галуззю 03 "Гуманітарні науки" з проханням надати висновки про наявність або відсутність у дисертації зазначених у скарзі порушень академічної доброчесності", - зазначили в Агентстві.

На початок лютого 2023 року відповіді надали лише три заклади. Тому рішенням Комітету було продовжено термін її розгляду на один місяць. На середину березня 2023 року відповіді надійшли ще від чотирьох закладів та установ, що зумовило наступне продовження терміну розгляду. До кінця квітня очікуються висновки ще від п'яти закладів та установ. Окрім того, Національне агентство з кінця березня отримало доступ до бази даних УкрІНТЕІ при використанні антиплагіатної системи Strikeplagiarism.

Таким чином, потреба у додатковому часі зумовили рішення Комітету продовжити строк розгляду справи до 14 травня цього року.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.