Перевірку щодо наявності плагіату в докторській дисертації ексочільниці Музею Голодомору продовжили до 14 травня

19 квітня Нацагентство з питань забезпечення якості освіти (НАЗЯВО) повідомило, що потрібно більше часу на вивчення питання плагіату у докторській дисертації ексдиректорки Музею Голодомору Олесі Стасюк.

Про це повідомили на офіційному сайті Нацагентства з питань забезпечення якості освіти.

"Однією зі скарг, що перебуває на розгляді Комітету, є скарга щодо виявлення в докторській дисертації Олесі Стасюк "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР" фактів порушення академічної доброчесності.

Оскільки предметом дослідження скарги є не лише академічний плагіат, але й фабрикація і фальсифікація, справа потребує більш ґрунтовного дослідження та залучення зовнішніх вузькоспеціальних фахівців та висновків наукових інституцій. У ході дослідження зазначеної справи Національне агентство звернулось до 13 закладів та установ, а також галузевої експертної ради за галуззю 03 "Гуманітарні науки" з проханням надати висновки про наявність або відсутність у дисертації зазначених у скарзі порушень академічної доброчесності", - зазначили в Агентстві.

На початок лютого 2023 року відповіді надали лише три заклади. Тому рішенням Комітету було продовжено термін її розгляду на один місяць. На середину березня 2023 року відповіді надійшли ще від чотирьох закладів та установ, що зумовило наступне продовження терміну розгляду. До кінця квітня очікуються висновки ще від п'яти закладів та установ. Окрім того, Національне агентство з кінця березня отримало доступ до бази даних УкрІНТЕІ при використанні антиплагіатної системи Strikeplagiarism.

Таким чином, потреба у додатковому часі зумовили рішення Комітету продовжити строк розгляду справи до 14 травня цього року.

 

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?