Перевірку щодо наявності плагіату в докторській дисертації ексочільниці Музею Голодомору продовжили до 14 травня

19 квітня Нацагентство з питань забезпечення якості освіти (НАЗЯВО) повідомило, що потрібно більше часу на вивчення питання плагіату у докторській дисертації ексдиректорки Музею Голодомору Олесі Стасюк.

Про це повідомили на офіційному сайті Нацагентства з питань забезпечення якості освіти.

"Однією зі скарг, що перебуває на розгляді Комітету, є скарга щодо виявлення в докторській дисертації Олесі Стасюк "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР" фактів порушення академічної доброчесності.

Оскільки предметом дослідження скарги є не лише академічний плагіат, але й фабрикація і фальсифікація, справа потребує більш ґрунтовного дослідження та залучення зовнішніх вузькоспеціальних фахівців та висновків наукових інституцій. У ході дослідження зазначеної справи Національне агентство звернулось до 13 закладів та установ, а також галузевої експертної ради за галуззю 03 "Гуманітарні науки" з проханням надати висновки про наявність або відсутність у дисертації зазначених у скарзі порушень академічної доброчесності", - зазначили в Агентстві.

На початок лютого 2023 року відповіді надали лише три заклади. Тому рішенням Комітету було продовжено термін її розгляду на один місяць. На середину березня 2023 року відповіді надійшли ще від чотирьох закладів та установ, що зумовило наступне продовження терміну розгляду. До кінця квітня очікуються висновки ще від п'яти закладів та установ. Окрім того, Національне агентство з кінця березня отримало доступ до бази даних УкрІНТЕІ при використанні антиплагіатної системи Strikeplagiarism.

Таким чином, потреба у додатковому часі зумовили рішення Комітету продовжити строк розгляду справи до 14 травня цього року.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".