У Бориславі згорів унікальний музей "Карпатська хата"

Напередодні Великодня у Бориславі горів музей-скансен “Карпатська хата”. Знищено багато цінних для історії міста експонатів та речей.

Про це написали Варто-Галицькі новини і оприлюднили фотографії руйнівних наслідків, інформує Dailylviv.com.

Карпатська хата побудована із зрубів без жодного цвяха ще у 1802 році.

Господар хати – житель Борислава, керівник товариства "Регіональне товариство культури польської Борислава" Сергій Силантьєв перевіз хату в 2013 році у рідне місто із села Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області та встановив на своєму обійсті.

У музеї-скансені "Карпатська хата" були зібрані речі, які демонстрували побут та традицій бориславців кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст. В домі можна було побачити старовинні речі побутового ужитку: оригінальні меблі 20-х, 30-х років, стародавні ікони і образи, колекція глечиків, тарілок, інше кухонне приладдя.

Причину займання встановлюють правоохоронні органи.

 

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.