У Бориславі згорів унікальний музей "Карпатська хата"

Напередодні Великодня у Бориславі горів музей-скансен “Карпатська хата”. Знищено багато цінних для історії міста експонатів та речей.

Про це написали Варто-Галицькі новини і оприлюднили фотографії руйнівних наслідків, інформує Dailylviv.com.

Карпатська хата побудована із зрубів без жодного цвяха ще у 1802 році.

Господар хати – житель Борислава, керівник товариства "Регіональне товариство культури польської Борислава" Сергій Силантьєв перевіз хату в 2013 році у рідне місто із села Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області та встановив на своєму обійсті.

У музеї-скансені "Карпатська хата" були зібрані речі, які демонстрували побут та традицій бориславців кінця ХІХ ст. - початку ХХ ст. В домі можна було побачити старовинні речі побутового ужитку: оригінальні меблі 20-х, 30-х років, стародавні ікони і образи, колекція глечиків, тарілок, інше кухонне приладдя.

Причину займання встановлюють правоохоронні органи.

 

Теми

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.