У Києві урочисто відкрили меморіальну дошку воїну та викладачу Денису Антіпову

У Києві на Аскольдовій могилі урочисто відкрили меморіальну дошку учаснику Революції Гідності, викладачу КНУ, лейтенанту 95 бригади Денису Антіпову.

11 травня на Аскольдовій могилі відбулось урочисте відкриття та освячення меморіальної дошки лейтенанту 95 окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Денису Антіпову. Дошка була встановлена на військовій каплиці з нагоди роковин загибелі воїна 11 травня 2022 р. у с. Довгеньке (Харківська обл.) у бою з російськими окупантами.

Вшанувати Дениса Антіпова прийшли ветерани російсько-української війни, побратими-військовослужбовці з Десантно-штурмових військ ЗСУ, викладачі, студенти КНУ ім. Тараса Шевченка та Київської школи економіки, представники громадських об'єднань, дипломати, українське духовенство, близькі та друзі. Також були присутні митці та скульптори, які безпосередньо займались виготовленням дошки. Під час заходу почесну варту несли представники Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка.

Місце для встановлення дошки було обрано символічно, бо Денис Антіпов з дитинства був парафіянином церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі. Чин освячення дошки очолив єпископ Української греко-католицької церкви Андрій Хім'як. 

Зокрема в урочистостях взяли участь Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Кім Хьонг Те, перший заступник Міністра у справах ветеранів України Олександр Порхун, директор ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка Григорій Семенюк, голова Асоціації Підприємців Ветеранів АТО Сергій Позняк, завідувач кафедри фольклористики ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка Олеся Наумовська.

Кобзар Святослав Силенко виконав в пам'ять про Дениса повстанську пісню "Зів'ялі квіти відійшли" та пісню присвячену українським добровольцям "Чи то грім гримить", яка була написана у 1943 Романом Купчинським.

11 травня також відбулась всеукраїнська онлайн-прем'єра документального фільму пам'яті Дениса Антіпова "Або ми. Або вони", створеного за ініціативи платформи пам'яті "Меморіал". Фільм доступний за посиланням

Денис Антіпов - лейтенант аеророзвідки 95-ої ОДШБр, ветеран 81 ОАеМБр, викладач корейської мови, асистент кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка, випускник Київської школи економіки (KSE), громадський активіст, учасник мовного Майдану та Революції Гідності, засновник ветеранського бізнесу UA.GIFTS.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.