У Києві проведуть культурно-правозахисний фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

27 травня в Києві стартує фестиваль “Протасів Яр” пам’яті полеглого торік під Ізюмом громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного

Про це повідомила громадська організація "Захистимо Протасів Яр".

Мета фестивалю – поширення ідеї громадського активізму, сили локальних громад, об'єднань небайдужих громадян, а також історії про те, як зусилля однієї людини або малої групи людей, їх віра і відчуття відповідальності за власний дім можуть змінити власний район, місто та всю Україну. Захід популяризуватиме правозахисні ініціативи, українську історію, сучасне і традиційне мистецтво та плекатиме пам'ять про Романа Ратушного, справа котрого триває й після його смерті.

До координаційної ради фестивалю ввійшли Світлана Поваляєва, Юлія Бартле, Артур Харитонов, Мирослава Барчук, Яна Безсмертна, Тетяна Терен, Вікторія Амеліна, Тетяна Власова.

"Зберігати пам'ять про Роман Ратушний — це, перш за все, втілювати ідеї, мрії й задуми, якими він жив. Ідею малих локальних громад, які можуть робити великі справи. Ідею захисту прав людини і загалом справедливості. Ідею популяризації української культури й історії. Ми разом міркували, чи варто робити фестиваль зараз, в час війни, але нарешті зрозуміли, що саме сьогодні він і є найбільш необхідним, щоб об'єднувати людей, давати їм силу і відчуття спільноти.", - написала на своїй Facebook сторінці Мирослава Барчук.

Фестиваль відбуватиметься з травня до вересня 2023 року і включатиме в себе кілька напрямків:

Мистецький (кінопокази, концерти, поетичні читання, лекції, створення муралу)

Демократії і прав людини (дискусії, розмови, лекції, покази і обговорення документальних фільмів)

Історичний (лекції, екскурсії)

Під час усіх фестивальних днів діятиме також дитяча програма.

У межах фестивалю на основній локації – у Протасовому Яру в Києві, – а також у будівлі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків щомісяця відбуватимуться кілька мистецьких подій, у рамках яких збиратимуться кошти на підтримку захисників України. Відкриття фестивалю - 27 травня.

Учасниками фестивалю, зокрема, стануть Тарас Лютий, Вахтанґ Кебуладзе, Володимир Єрмоленко, Станіслав Асєєв, Ігор Козловський, Алім Алієв, Мар'яна Садовська, Наталка Ворожбит, Софія Безверха, Римма Зюбіна, гурти "ТЕЛЬНЮК: Сестри", "Капела Збитень", "Хорея Козацька", Grozovska Band, KOZAK SYSTEM та ін.

Організаційні партнери фестивалю "Протасів Яр" – Український ПЕН та Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара".

Фестиваль відбудеться за сприяння Міжнародного фонду "Відродження".

 

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.