У Києві проведуть культурно-правозахисний фестиваль «Протасів Яр» пам’яті Романа Ратушного

27 травня в Києві стартує фестиваль “Протасів Яр” пам’яті полеглого торік під Ізюмом громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного

Про це повідомила громадська організація "Захистимо Протасів Яр".

Мета фестивалю – поширення ідеї громадського активізму, сили локальних громад, об'єднань небайдужих громадян, а також історії про те, як зусилля однієї людини або малої групи людей, їх віра і відчуття відповідальності за власний дім можуть змінити власний район, місто та всю Україну. Захід популяризуватиме правозахисні ініціативи, українську історію, сучасне і традиційне мистецтво та плекатиме пам'ять про Романа Ратушного, справа котрого триває й після його смерті.

До координаційної ради фестивалю ввійшли Світлана Поваляєва, Юлія Бартле, Артур Харитонов, Мирослава Барчук, Яна Безсмертна, Тетяна Терен, Вікторія Амеліна, Тетяна Власова.

"Зберігати пам'ять про Роман Ратушний — це, перш за все, втілювати ідеї, мрії й задуми, якими він жив. Ідею малих локальних громад, які можуть робити великі справи. Ідею захисту прав людини і загалом справедливості. Ідею популяризації української культури й історії. Ми разом міркували, чи варто робити фестиваль зараз, в час війни, але нарешті зрозуміли, що саме сьогодні він і є найбільш необхідним, щоб об'єднувати людей, давати їм силу і відчуття спільноти.", - написала на своїй Facebook сторінці Мирослава Барчук.

Фестиваль відбуватиметься з травня до вересня 2023 року і включатиме в себе кілька напрямків:

Мистецький (кінопокази, концерти, поетичні читання, лекції, створення муралу)

Демократії і прав людини (дискусії, розмови, лекції, покази і обговорення документальних фільмів)

Історичний (лекції, екскурсії)

Під час усіх фестивальних днів діятиме також дитяча програма.

У межах фестивалю на основній локації – у Протасовому Яру в Києві, – а також у будівлі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків щомісяця відбуватимуться кілька мистецьких подій, у рамках яких збиратимуться кошти на підтримку захисників України. Відкриття фестивалю - 27 травня.

Учасниками фестивалю, зокрема, стануть Тарас Лютий, Вахтанґ Кебуладзе, Володимир Єрмоленко, Станіслав Асєєв, Ігор Козловський, Алім Алієв, Мар'яна Садовська, Наталка Ворожбит, Софія Безверха, Римма Зюбіна, гурти "ТЕЛЬНЮК: Сестри", "Капела Збитень", "Хорея Козацька", Grozovska Band, KOZAK SYSTEM та ін.

Організаційні партнери фестивалю "Протасів Яр" – Український ПЕН та Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара".

Фестиваль відбудеться за сприяння Міжнародного фонду "Відродження".

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.