АНОНС: Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення

13-14 травня у Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення.

Про це повідомили на сторінці фестивалю в фейсбуці.
Фокус-темою цьогорічного фестивалю LEGIO Historica, який проводиться з 2019 року, є "Повернення". Учасники міркуватимуть, як історія може допомогти у відвоюванні та реінтеграції тимчасово окупованих територій, обговорюватимуть нашу спільну візію минулого, яка допоможе будувати спільне майбутнє.
На учасників чекають десятки подій: історичні дискусії, лекції, воркшопи, екскурсії у різноманітних локаціях центра Києва. Фестиваль благодійний, тож зібрані кошти передадуть українським військовим та соціальним ініціативам.
 
Коли і де:
  • 13 травня, 12:00. Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) — основна програма;
  • 14 травня, 11:00. Екскурсійна програма (відбуватимуться у анонсованих локаціях, незабаром чекайте подробиць);
  • 14 травня, 16:00. Вечірня програма у просторі "Цегла".
Повна програма з детальним розкладом подій з'явиться напередодні фестивалю. Вхід на усі події вільний. Організатори просять зареєструватись заповнивши гугл-форму або реєстраційну форму безпосередньо на фестивалі.

З повною програмою фестивалю можна ознайомитися тут.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.