АНОНС: Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення

13-14 травня у Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться Історичний фестиваль LEGIO Historica. Повернення.

Про це повідомили на сторінці фестивалю в фейсбуці.
Фокус-темою цьогорічного фестивалю LEGIO Historica, який проводиться з 2019 року, є "Повернення". Учасники міркуватимуть, як історія може допомогти у відвоюванні та реінтеграції тимчасово окупованих територій, обговорюватимуть нашу спільну візію минулого, яка допоможе будувати спільне майбутнє.
На учасників чекають десятки подій: історичні дискусії, лекції, воркшопи, екскурсії у різноманітних локаціях центра Києва. Фестиваль благодійний, тож зібрані кошти передадуть українським військовим та соціальним ініціативам.
 
Коли і де:
  • 13 травня, 12:00. Червоний корпус КНУ імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) — основна програма;
  • 14 травня, 11:00. Екскурсійна програма (відбуватимуться у анонсованих локаціях, незабаром чекайте подробиць);
  • 14 травня, 16:00. Вечірня програма у просторі "Цегла".
Повна програма з детальним розкладом подій з'явиться напередодні фестивалю. Вхід на усі події вільний. Організатори просять зареєструватись заповнивши гугл-форму або реєстраційну форму безпосередньо на фестивалі.

З повною програмою фестивалю можна ознайомитися тут.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.