Історична знахідка у Снятині: 300 мацев з тротуару переносять на кладовище

300 єврейських надгробків, що були знайдені вмонтованими у тротуарну плитку у Снятині на Франківщині, переносять на цвинтар.

Про це повідомив у своєму Facebook Віталій Камозін, операційний директор Об'єднаної єврейської общини України.

300 єврейських надгробків, що були знайдені вмонтованими у тротуарну плитку у Снятині на Франківщині, переносять на цвинтар.

Роботи з підняття цих важких мацев проводяться вже другий день поспіль. Керівники єврейської громади Івано-Франківська — Ігор Перельман та Максим Мурзов — докладають титанічних зусиль по 14 годин на день.

Це справжня історична знахідка: мацеви з гарним різьбленням, наразі найстаріші датуються 1803, 1827 роками.
Перевезено вже до 100 надгробків. Більшість з них роздроблені, і при піднятті вони акуратно складаються на піддони і в такому ж вигляді розміщуються на єврейському цвинтарі.

"Зібрали всю необхідну суму за попередньою оцінкою 160 тисяч, але, як завжди, під час робіт виходить щось інше. Шукаємо ще 30-40 тис грн. Основна частина коштів - придбання тротуарної плитки для землевласника в обмін на мацеви", - зазначив Віталій Камозін.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.