Українців закликають захистити український культурний простір від "русского міра"

Українців закликають підписати петицію "Захистити український культурний простір від "русского міра" - невідкладно підписати Закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора"

На сайті президента України 16 травня зареєстровано петицію "Захистити український культурний простір від "русского міра" - невідкладно підписати Закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора". Автором петиції є Шамайда Тарас.

"19 червня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон 2309-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України"
(за – 306 голосів, проти – 0, утримались – 0).

Закон, розроблений спільно представниками громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади:
забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі;


передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України;


перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

Закон не потребує ні копійки бюджетних витрат і має визначальне значення для майбутнього всієї книжкової галузі. 20 червня 2022 року він переданий Вам на підпис, однак попри одностайне рішення парламенту, рекомендацію Кабміну і вимоги Конституції досі не підписаний.

Видавнича продукція держави-агресора і російський контрафакт і далі вільно продаються в Україні, підриваючи інформаційну безпеку держави й економічні підвалини українського книговидання.

Підписати Закон 2309-ІХ публічно закликали найвідоміші українські письменники, провідні видавці й книгорозповсюджувачі, правники, численні організації громадянського суспільства, в тому числі Українська Асоціація Видавців та Книгорозповсюджувачів і коаліція "Реанімаційний пакет реформ".

Зрозуміло, що в умовах війни Ви як глава держави й Верховний Головнокомандувач зайняті перш за все питаннями збройної відсічі агресору. Але ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії і далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною.

Частина третя статті 94 Конституції України визначає: якщо Президент протягом 15 днів не підписав закон чи не повернув його до парламенту з зауваженнями, "закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений".

Пане Президенте, підпишіть Закон 2309-ІХ. Зробіть цей історичний крок. Звільніть нарешті книжкову галузь від "русского міра".

Для досягнення результату петиції потрібно набрати 25 тисяч голосів. Підписати петицію можна за посиланням.

 

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.