Спецпроект

Ющенко, Забужко, Матіос і Шкляр просять підписатися за Мазепу

"Наша Україна" закликає українців підписати відкритий лист до громади та до влади міста Полтави з приводу встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі.

Відповідну петицію можна підписати на сайті gopetition.com.

"Шановні полтавці! Зараз від вас залежатиме, чи буде встановлено в Полтаві пам`ятник Гетьманові України Іванові Мазепі - справжньому народному герою України, який є прикладом справжнього, дієвого патріотизму і громадянської мудрості, людині незламного духу і стратегічного мислення, якого так часто бракувало українським очільникам", - йдеться у листі.

Автори звертаються "до української інтелігенції, до всіх українських патріотів, де б вони не народилися і не жили" з проханням "не бути байдужими манкуртами і підтримати ініціативу встановлення пам'ятника національному героєві України, рівному за своїм значенням Джорджу Вашингтону, Симону Болівару чи Богданові Хмельницькому".

Лист підписали екс-президент Віктор Ющенко, голова політради "Нашої України" Валентин Наливайченко, екс-міністр культури Василь Вовкун, народні депутати.

Крім того, звернення підписали Герой України, народний артист України Анатолій Паламаренко, письменниця Оксана Забужко, лауреат премії ім. Василя Стуса Василь Овсієнко, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр, поет, видавець, директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович, письменниця Марія Матіос, лідер гурту "Плач Єремії" Тарас Чубай, президент міжнародного кінофестивалю "Молодість", директор Української кінофундації Андрій Халпахчі.

Пам'ятник, виготовлений на пожертви громадян з усієї України за посередництва полтавської "Просвіти" і народного депутата Миколи Кульчинського, мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви, але через протидію тодішнього мера Андрія Матковського (БЮТ) встановлення монументу зірвалося.

Зараз монумент перебуває на території виробника - київського комбінату "Художник", оскільки не вирішено питання про його розміщення в Полтаві. При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

Нещодавно новообраний мер Полтави Олександр Мамай (партія "Совість України") заявив, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі, якщо Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.