У Полтавській громаді перейменували ще 95 вулиць

19 травня на позачерговій сесії Полтавської міськради депутати затвердили нові назви для ще 95 вулиць, які полтавці обрали у березні 2023 року.

Про це йдеться на сайті інтернет-видання Полтавщина.

За рішення щодо перейменування вулиць з урахуванням правок проголосували 29 депутати.

У проекті рішення йде мова про другу чергу великого перейменування топонімів, що названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів та політиків.

Ватутіна – одна із майже сотні вулиць у Полтаві, для якої затвердили нову назву. Її перейменували на Української Повстанської Армії.

Вулицю Зигіна переназвали на честь загиблого під час повномасштабної війни капітана Володимира Кісельова. 

Однак із 99 топонімів, чотири все ще залишаються без затвердження:

- Вулицю Анатолія Кукоби, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Подільську.

- Вулицю Маршала Бірюзова, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Решетилівську.

- Вулицю Спартака, яку за результатами голосувань мають перейменувати на Війська Запорозького. 

- Вулицю Графа фон Гарнієра, яку за результатами голосувань мають перейменувати на вулицю Садівництва. 

Із повним переліком перейменованих вулиць можна ознайомитися тут.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.