АНОНС: «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

25 травня в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудеться Міжнародна публічна зустріч «Повстання в ГУЛАГу: люди проти тоталітаризму»

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

Присвячена вона 70-річчю Норильського та Воркутинського повстань. 25 травня 1953 року в таборах радянського ГУЛАГу в Норильську розпочалося повстання вʼязнів. Через два місяці,19 липня 1953-го, повстали також вʼязні у Воркуті. Люди, увʼязнені радянським тоталітаризмом з політичних мотивів, у найбільш нелюдських умовах спромоглися на протест проти системи пригноблення. Вони апелювали до людської гідності та обʼєднували довкола спротиву тоталітарній машині людей різних національностей.

Українці відіграли у повстаннях знакову роль – вони були їх ініціаторами та активними учасниками.

У зустрічі візьмуть участь представники парламентів та урядових органів України й Литви:

- віцеспікер Сейму Литви Паулюс Сауґардас,

- голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв,

- постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева,

- заступник голови Українського інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак,

- дослідники теми з України, Казахстану, Японії:

- співробітниця Українського інституту національної памʼяті, кандидат історичних наук Леся Бондарук,

- президент Асоціації україністів Японії, доктор історичних наук, доктор економічних наук Окабе Йошіхіко,

- професор Жезказганського університету імені Байконурова, доктор історичних наук Турганбек Алланіязов,

- а також ті, хто мав безпосередній досвід спілкування з учасниками Норильського та Воркутинського повстань:

- історик, викладач, онук лідера Норильського повстання Євгена Грицяка Тарас Романюк,

- головна редакторка газети "День" Лариса Івшина (участь уточнюється),

- режисер, автор документального циклу "Загадка Норильського повстання", лауреат Шевченківської премії та премії імені Василя Стуса Михайло Ткачук.

Модеруватиме зустріч Мрідула Гош, викладачка Києво-Могилянської академії, голова правління Східноєвропейського інституту розвитку.

Захід розпочнеться 24 травня о 17:00.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Щоб відвідати зустріч офлайн, необхідна реєстрація за посиланням.

Дивіться трансляцію події на фейсбук-сторінках Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Національний музей Революції Гідності, Архів національної памʼяті, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

 

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.